28 | 06 | 2017
Экономика
Литература

Фінансовий контроль на місцевому рівні

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (3 Голоса)

Фінансовий контроль на місцевому рівні — це діяльність суб'єктів контролю, спрямована на попередження та своєчасне виявлення фактів незаконних і неефективних дій у сфері місце­вих фінансів; передбачає оперативне вжиття управлінських за­ходів щодо виправлення виявлених недоліків, компенсацію запо­діяної шкоди та застосування санкцій до винних осіб.

Об'єктами фінансового контролю на місцевому рівні є місцеві бюджети, цільові фонди місцевого самоврядування, місцеві запозичен­ня, комунальне майно та земля, а також фінансова діяльність учасни­ків бюджетного процесу на місцевому рівні та підприємств комунальної власності.

Суб'єктами фінансового контролю на місцевому рівні є органи дер­жавного управління, органи місцевого самоврядування, спеціалізовані структурні підрозділи галузевих міністерств, відомств і державних ко­мітетів, фінансові та бухгалтерські служби установ, підприємств і ор­ганізацій комунальної власності, а також громадяни та громадські об'єд­нання, наділені контрольними повноваженнями щодо об'єктів фінансо­вого контролю.

Контрольними повноваженнями у сфері місцевих фінансів наділені різні державні та громадські інститути. Особливістю фінансового конт­ролю на місцевому рівні є участь великої кількості суб'єктів, залежно від яких його поділяють на контроль органів державного управління, органів влади АР Крим та місцевого самоврядування, відомчий, внут­рішній та громадський контроль (рис. 7.16).

Фінансовий контроль органів державного управління — це конт­роль з боку органів центральної влади, який може бути застосований щодо будь-якого об'єкта контролю і спрямований на забезпечення вико­нання законодавства та дотримання інтересів держави у сфері місцевих фінансів. Нині органи державного управління відіграють визначальну роль у забезпеченні фінансового контролю на місцевому рівні. Це зумовлено, по-перше, нерозвиненістю на місцевому рівні інших ви­дів фінансового контролю; по-друге, тим, що переважна частина фінан­сових ресурсів місцевого самоврядування спрямовується на виконання делегованих повноважень.

Провідне місце серед органів державного управління, які наділені контрольними повноваженнями у сфері місцевих фінансів належить спеціалізованому органу державного фінансового контролю Державній контрольно-ревізійній службі України. Цей фінансовий орган здійс­нює наступний фінансовий контроль.

Державна контрольна служба уповноважена здійснювати ревізії та перевірки як у сфері місцевих бюджетів, так і в комунальному секторі. Основними завданнями Державної контрольно-ревізійної служби у сфе­рі місцевих фінансів є:

—контроль за законним, цільовим і ефективним використанням кош­тів місцевих бюджетів, інших фінансових і матеріальних ресурсів орга­нів місцевого самоврядування;

—контроль за збереженням та використанням комунального майна;

—  контроль за станом та достовірністю бухгалтерського обліку і звіт­ності в органах місцевого самоврядування, бюджетних установах, а та­кож на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з місце­вих бюджетів;

—  розробка пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і пору­шень;

—  проведення системного аналізу обставин і причин, які сприяють вчиненню фінансових порушень, та заходів для запобігання їм.

Новим напрямом діяльності Державної контрольно-ревізійної служ­би є аудит фінансової та господарської діяльності бюджетних установ. Аудит фінансової та господарської діяльності бюджетної установи — це форма контролю, спрямована на запобігання фінансовим порушен­ням та забезпечення достовірності фінансової звітності. Основним за­вданням фінансово-господарського аудиту є сприяння бюджетній уста­нові в забезпеченні правильності ведення бухгалтерського обліку, за­конності використання бюджетних коштів, комунального майна, скла­данні достовірної фінансової звітності та організації дієвого внутріш­нього фінансового контролю.

Крім цього напряму аудиту розпочата робота із запровадження ауди­ту ефективності виконання бюджетних програм — форми контро­лю, що спрямована на визначення ефективності використання бюджет­них коштів для реалізації запланованих цілей та встановлення факто­рів, які цьому перешкоджають. Аудит ефективності здійснюється з ме­тою розроблення обґрунтованих пропозицій щодо підвищення ефектив­ності використання коштів місцевих бюджетів у процесі виконання бю­джетних програм.

Важлива роль у здійсненні фінансового контролю на місцевому рівні належить місцевим державним адміністраціям. Ці органи державного управління наділені повноваженням здійснювати наступний конт­роль за відповідністю бюджетному законодавству України показників місцевих бюджетів нижчого рівня. Крім того, місцеві державні адмі­ністрації забезпечують складання, виконання та складання звітності про виконання місцевих бюджетів відповідного рівня. Це надає їм пра­во здійснювати всі види контролю на цих етапах бюджетного процесу.

На відміну від центрального рівня, де закон про державний бюджет фактично не є об'єктом контролю і не може бути скасованим, затвер­джені радами рішення про місцеві бюджети підлягають контролю з боку місцевих державних адміністрацій. Наступного дня після їх підпи­сання ці рішення повинні бути надіслані до місцевої державної адмі­ністрації вищого рівня. Обласні та міські державні адміністрації в міс­тах Києві та Севастополі уповноважені здійснювати контроль відповід­но за районними і міськими (міст обласного значення) бюджетами та районними бюджетами в містах загальнодержавного значення. Районні державні адміністрації наділені контрольними повноваженнями стосов­но міських (міст районного значення), сільських, селищних та їх об'єд­нань бюджетів.

Органи виконавчої влади наділені правами призупиняти дію ухвале­ного місцевою радою рішення про бюджет у разі порушення вимог Бюд­жетного кодексу та закону про державний бюджет щодо формування відповідного бюджету в частині державних делегованих повноважень. Так, Кабінету Міністрів України надається право протягом місяця з дня прийняття рішення про обласний бюджет, бюджети міст Києва та Се­вастополя призупиняти його дію з одночасним зверненням до суду. Та­кими самими повноваженнями наділені голови обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій щодо районних, міських (міст обласного значення), районних у містах Києві та Севасто­полі бюджетів у разі виявлення фактів порушення законодавства при їх затвердженні. Подібним чином голови районних державних адмініст­рацій забезпечують контроль за законністю рішень про міські (міст районного значення), селищні та сільські бюджети.

Для реалізації функцій виконавчої влади на місцевому рівні ці орга­ни державного управління наділені широкими управлінськими повно­важеннями. Крім контрольних повноважень у бюджетній сфері, місцеві державні адміністрації мають право здійснювати контроль у комуналь­ному секторі. Об'єктами такого контролю є стан комунального майна, об'єктів комунальної інфраструктури, використання земель та ін.

Основним завданням Міністерства фінансів України є забезпечен­ня проведення єдиної фінансової, бюджетної, податкової політики дер­жави. Для виконання цих стратегічних завдань воно наділене певними контрольними повноваженнями. Незважаючи на те, що Міністерство фінансів реалізовує контрольні функції здебільшого у сфері державних фінансів, частина їх перебуває в площині місцевих фінансів. Щодо міс­цевих бюджетів фінансові органи мають право здійснювати контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній зі стадій бюджетно­го процесу.

Місцеві фінансові органи організовують складання проектів місце­вих бюджетів. Контрольна діяльність цих органів спрямовується перш за все на перевірку поданих головними розпорядниками коштів бю­джетних запитів. За її результатами вони формують висновки про до­цільність включення бюджетних запитів до проекту місцевого бюджету перед поданням його на розгляд відповідної місцевої держадміністрації.

На стадії виконання місцевих бюджетів місцеві фінансові органи здійснюють контроль за відповідністю бюджетного розпису показникам затвердженого місцевого бюджету.

Організовуючи виконання місцевих бюджетів, фінансові органи кон­тролюють як дохідну, так і видаткову його частини. Здійснюючи моні­торинг доходів, вони повинні своєчасно виявляти відхилення фактич­них надходжень від запланованих та вживати відповідні заходи. Якщо за результатами квартального звіту виявиться, що загальний фонд бю­джету недоотримує більше ніж 15 % надходжень, фінансовий орган по­винен підготувати зміни до бюджету, які передбачатимуть адекватне зменшення видаткової частини бюджету.

Місцеві фінансові органи здійснюють попередній та поточний конт­роль при розподілі коштів місцевого бюджету між головними розпоряд­никами бюджетних коштів. У такому разі метою контролю є забезпе­чення відповідності виділених коштів затвердженому розпису бюдже­ту. Крім того, фінансові органи можуть з'ясовувати питання законно­сті, ефективності, раціональності бюджетних видатків. Фахівці фінан­сових органів можуть залучатися до проведення ревізій та перевірок установ, підприємств, організацій, які отримують кошти з місцевих бю­джетів.

Місцеві фінансові органи беруть участь у підготовці звіту про вико­нання місцевого бюджету. Для цього вони аналізують звітні дані, отри­мані від органів Державного казначейства, виявляють відхилення і не­точності та вживають заходи щодо їх усунення.

Із запровадженням казначейського обслуговування місцевих бюдже­тів, з'явилися нові суб'єкти фінансового контролю на місцевому рівні — територіальні органи Державного казначейства України. Свої контрольні повноваження ці органи здійснюють на етапі виконання місце­вих бюджетів та складання звітності про їх виконання, переважно у ви­гляді поточного контролю.

Органи казначейства під час виконання дохідної частини місцевих бюджетів контролюють правильність зарахування надходжень, прави­льність застосування нормативів розмежування доходів, встановлені Бюджетним кодексом, законом про державний бюджет і рішеннями рад про місцеві бюджети. Казначейство контролює перерахування дотації вирівнювання місцевим бюджетам на предмет відповідності запланова­ним обсягам.

Контрольна діяльність територіальних органів казначейства на етапі виконання видаткової частини місцевого бюджету розпочинається під час реєстрації кошторисів бюджетних установ та інших планових документів. Вони перевіряються на предмет відповідності показникам витя­гів з розпису місцевого бюджету. Метою такого контролю є недопущен­ня відхилень обсягів основних фінансових документів розпорядників та одержувачів бюджетних коштів від показників, передбачених у видатковій частині бюджету. Це дає змогу попередити перевищення видатків над затвердженими бюджетними призначеннями.

Казначейська модель обслуговування місцевих бюджетів передбачає здійснення контролю за відповідністю зобов'язань, які беруть розпоряд­ники бюджетних коштів, показникам кошторисів. Необхідність такого контролю зумовлена певними об'єктивними чинниками. В умовах наяв­ності у бюджетних установ повноважень на укладання угод та водночас неможливості застосування матеріальної відповідальності за їх невико­нання (неможливо продати майно школи або оголосити її банкрутом) виникають ризики перекладання непогашених зобов'язань на бюджет. Тому названий вид контролю має вагоме значення. Однак слід зазначи­ти, що механізми контролю зобов'язань розпорядників коштів, які нині застосовуються, далеко не досконалі. З одного боку, вони суттєво усклад­нюють процес здійснення видатків, з іншого — допускають можливість взяття зобов'язань в обсягах, які перевищують бюджетні асигнування. Відтак, очевидною є необхідність радикального реформування порядку обліку зобов'язань розпорядників коштів місцевих бюджетів.

Контроль органів казначейства безпосередньо на етапі платежу (крім витрат, які здійснюються за рахунок власних надходжень) має забезпе­чити відповідність видатків умовам зареєстрованих зобов'язань і дотри­мання умов цільового призначення коштів, за рахунок яких вони здійс­нюються. При здійсненні видатків у частині власних надходжень бю­джетних установ казначейський контроль має забезпечити їх відповід­ність напрямам, які передбачені затвердженим кошторисом.

Ще однією ділянкою контрольної діяльності органів казначейства є перевірка фінансової звітності розпорядників та одержувачів коштів місцевих бюджетів. Перевіряється відповідність даних звітності показникам бухгалтерського обліку виконання місцевих бюджетів, який здійс­нюють органи казначейства; наявність логічного взаємозв'язку між окре­мими елементами фінансової звітності клієнтів казначейства.

Діяльність органів Державної податкової служби України

Зорієн­тована перш за все на забезпечення належного виконання дохідної час­тини бюджетів. Ці органи здійснюють наступний контроль. Об'єктами контролю є платники податків — юридичні (в тому числі бюджетні уста­нови) та фізичні особи.

У сфері місцевих фінансів органи державної податкової служби ви­конують такі функції:

—  здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нара­хування і сплати податків та інших обов'язкових платежів до місцевих бюджетів;

—  ведуть облік податків та інших обов'язкових платежів, які зара­ховуються до місцевих бюджетів, забезпечують правильність обчислен­ня і своєчасність надходження цих податків та платежів;

—  контролюють своєчасність подання платниками бухгалтерських зві­тів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших докумен­тів, пов'язаних з обчисленням податків та інших платежів, а також пере­віряють правильність визначення об'єктів оподаткування й обчислення податкових платежів;

—  забезпечують застосування та своєчасне стягнення до місцевих бю­джетів сум фінансових санкцій, передбачених чинним законодавством за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів;

—  проводять перевірки фактів приховування і заниження сум подат­ків та інших обов'язкових платежів до місцевих бюджетів.

Крім того, об'єктами контролю органів Державної податкової служ­би виступають виконавчі комітети сільських та селищних рад. Вони пе­ревіряються на предмет дотримання порядку прийняття й обліку подат­ків, інших платежів, отриманих від платників податків готівкою, своє­часності та повноти їх перерахування до бюджету.

Незважаючи на те, що Рахунковій палаті відведено важливе місце в системі фінансово-економічного контролю, її повноваження на місце­вому рівні є досить обмеженими. Відповідно до чинного законодавства цей орган державного фінансового контролю наділений правами щодо здійснення контролю тільки використання коштів державного бюдже­ту. Тому Рахункова палата має право контролювати місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування лише у разі, якщо вони отримують, перераховують, витрачають кошти державного бюджету чи використовують або здійснюють управління об'єктами права дер­жавної власності.

Характеризуючи рівень організації фінансового контролю органів державного управління, можна зробити висновок, що велика кількість суб'єктів контролю не забезпечує належну фінансову дисципліну. Така ситуація зумовлена насамперед тим, що чинна система фінансового кон­тролю на місцевому рівні спрямована в основному на виявлення та фік­сацію порушень, а не на їх попередження та профілактику.


Фінансовий контроль на місцевому рівні - 5.0 out of 5 based on 3 votes