11 | 12 | 2016
Экономика
Литература

Умови функціонування АПК. 2003 р.

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 4.00 (1 Голос)

 Умови функціонування АПК

Вінницька область розташована в лісостеповій смузі правобережної частини України. Центр області - місто Вінниця.

Вінниця – місто, адміністративний, економічний і культурний центр Вінницької області. Розташована по обох берегах середньої течії Південного Бугу, за 260 км. від Києва ( по шосейному шляху) Вузол залізничних та автомобільних шляхів. Аеропорт. Шосейними та повітряними шляхами зв’язане з Москвою, Києвом, Одесою, Львовом, Чернівцями, Луцьком.

Вінниця – одне з найбільших мальовничих міст України, її територія – 0.1тис. кв. км, чисельність наявного населення – 356,7 тис. осіб.

На південному заході Вінницька область межує з Молдовою, на заході - з Хмельницькою, на півночі - Київською та Житомирською, на сході - Черкаською та Кіровоградською і на півдні - з Одеською областями.

Площа області 26,5 тис. кв. км. Найбільша її протяжність зі сходу на захід становить 200, а з півночі на південь -185км. Кількість населення області за даними Всеукраїнського перепису станом на 5.12.2001 року склала 1772,4 тис. осіб, в тому числі в міських поселеннях -818,9 тис. осіб, сільській місцевості -953,5 тис. осіб.

Вінницька область утворена 27 лютого 1932 року. До її складу входило 69 районів. 22 вересня 1937 року область розукрупнена: з частини ЇЇ районів утворена Кам'янець-Подільська (тепер Хмельницька) область, кілька районів відійшло до Житомирської області.

Нині Вінницька область поділяється на 27 районів. На ЇЇ території 18 міст (6 обласного підпорядкування і 12 районного підпорядкування), 29 селищ міського типу та 1466 сільських населених пунктів, які підпорядковані 29 селищним і 662 сільським Радам.

В області густа мережа річок, які належать до басейнів Південного Бугу, Дністра, Дніпра. Через всю її територію, з північного заходу на південь та південний схід, протяжністю 320 км протікає Південний Буг. На Вінниччині Південний Буг приймає понад 30 приток, найбільші з них Згар, Рів та Соб.

Клімат області помірно континентальний, теплий.

Середньорічна температура повітря 8-10 С. Середньомісячна температура

найбільш теплого місяця липня +20 С, + 22,9 С, найбільш холодного січня –4.0 - 5,0 С. Абсолютний максимум температури +38 С, абсолютний мінімум -32 С. Тривалість без морозного періоду 165-185 днів, вегетаційного -215-225 днів.

Сума позитивних температур вище +10 С 2800-3100 С.

Переважаючими вітрами в холодний період є – східні і південно східні, в літній час переважають – вологі вітри західного і північно-західного напрямку, з середньорічною швидкістю -4-5 м/сек.

В окремі роки, особливо ранньою весною, швидкість вітру набуває значної сили (більше 15 м/ сек.).

В рокові в середньому нараховується 12 днів з сильним вітром, в середньому в рокові нараховується - 17 безвітряних днів.

Сума опадів за рік 460-520 мм. По місцях кількість опадів сильно коливається, але в цілому основна їх маса випадає в вегетаційний період.

Перші осінні заморозки спостерігаються на початку жовтня. ранні – в середині вересня.

Сніговий покрив, особливо в південній частині області, нестійкий. Середня висота його в період найбільшого нагромадження (лютий) 10 см.

Кількість днів з сніговим покривом 60-80. Середня глибина промерзання 48 см, найбільше - 81 см.

Весняні заморозки закінчуються в вкінці квітня, але в окремі роки можуть спостерігатися і в другій декаді травня.

Відносна вологість повітря за рік дорівнює 70- 80 %, яка в теплий період зменшується до 60/0.

Рельєф області характеризується як рівнинно-хвилястий.

Основні ґрунтоутворювальні породи – леси та лесовидні суглинки, щільні догетвертинні глини і балкові демовіальні відклади. По берегах річок часто зустрічаються виходи вапняків.

Найбільш часто зустрічаються темно – сірі опідзолені і реградовані ґрунти і чорноземи опідзолені не змиті і слабо змиті – 56,8, сірі опідзолені немиті і слабо змиті – 14,7., сірі опідзолені середньо і сильно змиті – 1.1, чорноземи типові і реградовані середньо змиті – 4.9, чорноземи типові малогумосні і чорноземи сильно реградовані не змиті і слабо змиті – 11.6, різні види глеюватих, глеєвих і мочарних ґрунтів – 8,8 .

В північній частині області ґрунтовий покрив представлений переважно чорноземами глибокими, далі на південь - чорноземами звичайними та південними, а в причорноморській смузі - темно-каштановими ґрунтами на лесових породах.

Серед цих зональних ґрунтів на значно менш площах сформувалися чорноземи на щільних глинах, алювії щільних карбонатних та некарбонатних порід, пісках, а також лучно-чорноземні, лучні та інші ґрунти.

Чорноземи глибокі на лесових породах мають поширення в багатьох південних районах області.

Незмиті їх варіанти відносяться до категорії особливо цінних.

Глибина профілю цих ґрунтів становить 95-115 см, вміст гумусу в одному шарі -4.,5-5,8 %,

На схилах балок і річкових долин, де розвинуті ерозійні процеси, чорноземи глибокі мають різну ступінь змитості і тому менш продуктивні від

не змитих.

Чорноземи звичайні мало-та середньо гумусні на лесах найбільш поширені в області і займають майже всю північну та центральну її частину.

Ці ґрунти мають дещо нижчу родючість від попередніх, aлe все-таки досить високу. Незмиті їх варіанти відносяться до категорії особливо цінних.

Загальна глибина профілю цих ґрунтів складає 75-95 см, вміст гумусу в орному шарі 4,5-5,60/0.

Змиті чорноземи мають на 10-40 % нижчу продуктивність.

Чорноземи південні на лесах сформувалися в південній частині області

займають майже третину її території.

Нееродовані несолонцюваті чорноземи південні Відносяться до категорії особливо цінних.

Глибина гумусового профілю цих ґрунтів складає 55-60 см, вміст гумусу в верхньому шарі 4,0-4,50/0.

Чорноземи південні бідніші, ніж чорноземи звичайні на гумус і поживні речовини. Вони в значно більшій мірі піддаються дії процесами вітрової ерозії, ніж чорноземи звичайні.[18]


Умови функціонування АПК. 2003 р. - 4.0 out of 5 based on 1 vote