06 | 12 | 2016
Экономика
Литература

Оцінка конкурентоспроможності приміських сільськогосподарських підприємств

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 4.00 (1 Голос)

 В умовах ринкової економіки важливою характеристикою діяльності аграрних підприємств є їх конкурентоспроможність, що виступає важелем ефективного розвитку сільськогосподарських підприємств як на внутрішніх, так і зовнішніх ринках. Тому питання комплексної оцінки конкурентоспроможності підприємств в довгостроковому періоді відносно інших господарських одиниць галузі є актуальним для вивчення.

Аналіз останніх досліджень. Об’єктивна оцінка конкурентоспроможності підприємств вимагає від вчених надійного наукового забезпечення. Це питання стало джерелом дослідження багатьох сучасних науковців: В. Г. Андрійчука, С. С. Гаркавенко, О. Д. Гудзинського, М. Й. Маліка, С. В. Оборської, М. А. Окландера, О. Ф. Оснача, П. І. Островського, П. Т. Саблука, М. П. Сахацького, І. О. Соловйова, З. Є. Шершньової, О. М. Шпичака. В наш час вже сформульовано загальні теоретичні основи конкурентоспроможності, але питання оцінки конкурентоспроможності підприємств аграрної сфери, потребують докладнішого обґрунтування.

В умовах ринкової економіки зібрати всю необхідну й повну інформацію про конкурента неможливо, проте доцільно ретельно аналізувати поточний стан конкурента, його конкурентну позицію в галузі, потенціал конкурента та стратегію його використання, а також цілі конкурента на коротко-та довгостроковий період [1; с. 71].

Ціллю дослідження є визначення способів посилення конкурентоспроможності аграрних підприємств приміського типу. Об’єктом дослідження виступають сільськогосподарські підприємства Овідіопольського, Комінтернівського та Біляївського районів Одеської області.

Результати досліджень. Для оцінки конкурентоспроможності аграрних підприємств використано методику оцінки конкурентоспроможності, згідно теорії ефективної конкуренції, запропоновану вітчизняними вченими М. Й. Маліком та О. А. Нужною [2; с. 67 -68]. Методика передбачає розрахунок групових показників конкурентоспроможності підприємства.

Використовуючи дані про результати господарської діяльності приміських агропідприємств за 2008 р., визначимо показники конкурентоспроможності підприємств на основі групових показників.

Першу групу складають показники, що характеризують ефективність управління виробничим процесом (ЕВД): економічність виробничих витрат, раціональність експлуатації основних фондів, рентабельність активів. У другу згруповані показники фінансового стану (ФС), які характеризують здатність підприємства розраховуватись за своїми боргами, незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування, можливість стабільного розвитку підприємства в майбутньому. До третьої групи ввійшли показники ділової активності підприємства (ДА): оборотність активів, оборотність оборотних активів, організація праці, коефіцієнт ділової активності та індекс росту ділової активності.

У зв’язку з тим, що кожен з цих показників має різну ступінь важливості для розрахунку показника конкурентоспроможності підприємства, вчені рекомендують встановити коефіцієнти вагомості кожного критерію та показника. Показник конкурентоспроможності підприємства визначається методом середньозваженої арифметичної:

КП = 0,35·ЕВД + 0,3·ФС + 0,35·ДА, (1)

Де: КП - показник конкурентоспроможності підприємства;

ЕВД -значення критерію ефективності виробничої діяльності підприємства;

ФС-значення критерію фінансового стану підприємства;

ДА -значення критерію ділової активності підприємства [2; с. 67 -68].

Розрахунки, що характеризують рівень конкурентоспроможності приміських сільськогосподарських підприємств м. Одеси, приведені в таблиці 1. Під час досліджень було проаналізовано данні 48 провідних агроформувань Овідіопольського, Комінтернівського та Біляєвськогор районів.

Таблиця 1. Оцінка конкурентоспроможності приміських сільськогосподарських підприємств м. Одеси

Місце підприємства

ЕВД

ФС

ДА

КП

Місце підприємства

ЕВД

ФС

ДА

КП

1

1,11

0,89

57,87

20,91

25

1,02

0,47

9,67

3,88

2

0,70

0,95

41,22

14,96

26

0,41

0,53

10,13

3,85

3

0,47

12,85

21,02

11,38

27

1,15

0,38

9,33

3,78

4

0,63

0,35

29,33

10,59

28

0,40

0,49

9,64

3,66

5

0,72

2,15

24,37

9,42

29

0,39

0,62

8,60

3,33

6

0,64

0,51

24,18

8,84

30

0,54

5,72

3,22

3,03

7

0,75

8,48

16,85

8,70

31

1,00

1,22

6,49

2,99

8

0,88

1,33

20,87

8,01

32

0,41

0,58

6,99

2,76

9

0,69

0,83

20,98

7,83

33

0,34

0,37

6,90

2,65

10

0,39

13,15

8,60

7,09

34

0,50

0,77

6,11

2,54

11

0,53

0,06

19,68

7,09

35

0,38

1,76

5,34

2,53

12

0,38

0,43

17,47

6,38

36

0,47

0,53

6,28

2,52

13

1,16

6,42

11,16

6,24

37

0,37

0,68

6,23

2,51

14

0,94

2,62

14,31

6,13

38

0,41

0,65

6,08

2,47

15

0,44

0,64

14,51

5,42

39

0,73

-0,32

6,33

2,37

16

0,40

1,69

12,46

5,01

40

0,77

0,88

4,83

2,22

17

0,27

1,09

13,03

4,98

41

0,51

0,77

5,12

2,20

18

0,56

2,02

11,56

4,85

42

0,30

1,16

4,48

2,02

19

0,59

0,67

12,60

4,82

43

0,28

1,28

3,92

1,85

20

1,21

0,67

10,88

4,43

44

0,31

0,37

4,63

1,84

21

2,69

0,66

9,41

4,43

45

0,27

0,87

4,11

1,79

22

0,68

0,99

10,77

4,31

46

0,17

0,17

4,63

1,73

23

0,43

0,68

10,86

4,16

47

0,33

0,74

3,83

1,68

24

0,43

0,40

10,45

3,93

48

0,19

0,34

4,25

1,65

Тут має місце висока рентабельність, фондовіддача та економічність виробничих витрат господарства. Рівень фінансового стану господарства є дещо низьким: лише 0,89, при цьому розрахунки свідчать, що загальна ліквідність та автономія господарства є високими, але фінансова стійкість є нижчою за норму.

Найвищий рівень конкурентоспроможності серед підприємств Комінтернівського району має ТОВ «Кордонське». Воно має не тільки високу ділову активність (21,02), а й високу фінансову стійкість (12,85), в господарстві висока ліквідність, воно є фінансово стійким, автономним, але загальні зобов’язання недостатньо забезпечені власними коштами, що дещо знижує цей показник. Ефективність виробничої діяльності його становить 0,47, загальний показник конкурентоспроможності – 11,38.

Серед підприємств Овідіопольського району найвищий рівень конкурентоспроможності має ЗАТ «Україна», коефіцієнт становить 8,84, при цьому господарству притаманна висока ділова активність (24,18), але єфективність виробничої діяльності та фінансовий стан підприємства є нижчим за конкурентів (0,64 та 0,51 відповідно). Такі данні дають можливість зайняти господарству лише 6 місце за конкурентоспроможністю.

На основі отриманих даних згрупуємо досліджувані господарства у 3 групи за рівнем конкурентоспроможності та визначимо середні показники ефективності ведення діяльності, фінансовий стан та ділову активність приміських сільськогосподарських підприємств (табл. 2).

Таблиця 2. Визначення середніх значень показника конкурентоспроможності в групах приміських сільськогосподарських підприємств

Групи підприємств

За рівнем конкурентоспроможності

ЕВД

ФС

ДА

КП

І група до 3,00

0.34

0.45

4.82

1.94

ІІ група 3,01 до 6,00

0.44

0.60

10.48

4.00

ІІІ група понад 6,00

0.57

0.75

21.52

7.96

За даними таблиці, показники ефективності управління виробничою діяльністю, фінансового стану та ділової активності прямо впливають на показник конкурентоспроможності, при цьому ефективність ведення діяльності у першій групі з середнім рівнем конкурентоспроможності 1,94 становить 0,34, тут спостерігається низька рентабельність, ондовіддача господарств та економічність виробничих витрат. Показник фінансового стану становить лише 0,45, ліквідність та фінансова стійкість є нижчою за норму, низькою є і маневреність власних коштів та фінансовий ліверідж, але при цьому рівень незалежності і автономності господарств у межах норми. Аналіз показників ділової активності свідчить, що (показник становить 4,82) рівень продуктивності праці є нижчим ніж в інших групах, оборотність кредиторської заборгованості, власного капіталу та індекс ділової активності є дещо меншими, ніж у груп з вищою конкурентоспроможністю.

Аналізуючи дані підприємств другої групи, де середній показник конкурентоспроможності складає 4,00, ефективність ведення їх діяльності становить 0,44, можна констатувати, що в групі спостерігається середня рентабельність, фондовіддача у розмірі 1,46 тис. грн. та найвища економічність виробничих витрат. Показник фінансового стану дорівнює 0,60, загальна ліквідність, маневреність власних коштів, рівень незалежності і автономності господарств у межах норми. Але миттєва ліквідність, фінансова стійкість та фінансовий ліверидж залишаються нижчими за нормативи. Показник ділової активності господарств становить 10,48, вони мають достатньо високий рівень продуктивності праці – 96,49 тис. грн. на 1 працівника, високу оборотність кредиторської заборгованості, активів, власного капіталу, найвищий коефіцієнт ділової активності та індекс ділової активності.

До підприємств третьої групи належать приміські підприємства м. Одеси з середнім показником конкурентоспроможності 7,96, ефективність ведення діяльності у цій групі становить 0,57, тут спостерігається найвища рентабельність, фондовіддача господарств у розмірі 2,16 тис. грн., але їм притаманна низька економічність виробничих витрат. Показник фінансового стану дорівнює 0,75, загальна ліквідність, маневреність власних коштів, рівень незалежності і автономності господарств у межах норми, але миттєва ліквідність, фінансова стійкість та фінансовий ліверидж залишаються нижчими за нормативи. Аналізуючи показники ділової активності (показник становить 21,52) можна зробити висновок, що господарства мають оборотність активів та власного капіталу, високий коефіцієнт ділової активності та індекс ділової активності.

Висновки. Проведені дослідження надають можливість порівняти існуючі параметри функціонування та ефективність діяльності основних конкурентів однієї стратегічної групи, а також визначити ключові фактори успіху власної діяльності порівняно з конкурентами, знайти їх слабкі та сильні сторони, що слугує підставою для розробки варіантів покращення власної діяльності, посилення власних конкурентних переваг та зниженн дії негативних факторів.

Література

1. Шершньова З. Є., Оборська С. В. Стратегічне управління:[навч. посібник]/

З. Є. Шершньова, С. В. Оборська.— К.: КНЕУ, 1999. — С. 66-78

2. Малік М. Й., Нужна О. А. Конкурентоспроможність аграрних підприємств: методологія і механізми: Монографія / М. Й. Малік, О. А. Нужна.-К.: НЦІАЕ, 2007. – С. 67-68

М. О. Левіна.

 


Оцінка конкурентоспроможності приміських сільськогосподарських підприємств - 4.0 out of 5 based on 1 vote