05 | 12 | 2016
Экономика
Литература

Концепція реформування галузі рибного господарства україни

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 4.00 (1 Голос)

ПЕРЕДУМОВИ РЕФОРМУВАННЯ

Рибна галузь України працює на протязі більш ніж 19 років без суттєвих змін щодо розробки та прийняття законодавчих, нормативно-правових актів, програмних документів, які б надали реальний поштовх розвитку рибного господарства України. Нормативна база галузі рибного господарства спрямована на тимчасове, сьогоденне утримання рибного господарства України, що призводить до постійного системного падіння економічних показників на протязі останніх 16 років (данні Держкомстату).

Загрозлива тенденція на подальше погіршення ситуації нажаль залишається наявною і не змінною, у зв’язку з повною відсутністю будь-яких законодавчих, чи нормативних передумов на покращення стану галузі рибного господарства.

Досвід країн Європейського союзу та Російської Федерації показує, що розвинуті держави європейсько - азійського регіону надають суттєве значення рибній галузі для забезпечення продовольчої безпеки своїх країн. Реформування і розвиток галузі проводиться в цих країнах постійно, відповідно до світового інноваційного досвіду.

Задля збереження і розвитку рибної галузі України необхідно терміново вжити заходи на законодавчому рівні щодо її термінового і дієвого реформування.

СУЧАСНИЙ СТАН

Сучасний стан рибної галузі та природних водойм України, попри всі райдужні заяви керівництва рибної галузі катастрофічний.

На початку 90х років Україна мала в своєму розпорядженні потужну виробничу базу в галузі рибного господарства, це сучасний чисельний океанічний флот, рибопереробні заводи, промисел Азово-Чорноморського басейну, рибокомбінати, добича на внутрішніх водоймах дніпровського каскаду.

Цей потенціал забезпечував виробництво більш ніж 1 мільйона тонн рибної продукції, що дозволяло забезпечувати не лише продовольчу безпеку держави, але й мінімальну норму вживання рибної продукції для людини – біля 20 кг на рік за рекомендацією ВОЗ.

При цьому рибний ринок України складався з 95% національного виробника і лише 5% перепадало на імпортну рибну продукцію.

Зараз національний рибний ринок складається з 85% сумнівної якості імпортної рибної продукції і лише 15% вітчизняної.

Зміст звітності Державного комітету рибного господарства за 9 місяців 2009 року з одного боку засвідчує падіння виробництва в рибній галузі, а з іншого не відповідає дійсності, занижуючи показники реального падіння.

Так у звітності Держкомрибгоспу йдеться одночасно про суттєве скорочення обсягів виробництва продукції рибопереробки та позитивну тенденцію розвитку цього напрямку виробництва, звітується про сумарну кількість виробництва продукції аквакультури та вилову у внутрішніх водоймах і видається все за 16 тисяч тонн вилову внутрішніх водойм. Фактично ж вилов внутрішніх водойм ледве доходить 5 тисяч тонн, а аквакультура, яка ще у 2006 році сягала 22 тисяч тонн, впала майже в два рази.

Показується збільшення вилову океанічного промислу, але про постачання цієї рибної продукції на Український ринок, чи будь-які відрахування до державного бюджету України від цих підприємств не вказано.

Участь України у міжнародних організаціях з океанічного промислу, на яку витрачаються чималі кошти державного бюджету не приносять бюджету України жодної копійки надходжень.

Експорт рибної продукції за інформацією Держкомрибгоспу збільшився до 25 тисяч тонн, але які валютні надходження надійшли до українських банків не відомо.

Крім того в рибній галузі останнім часом суттєво загострюється протистояння між працівниками галузі, громадськими організаціями та керівництвом Держкомрибгоспу. Це обумовлено тим, що собівартість виробництва продукції вже в деяких напрямках перевищує її ринкову вартість, знижується попит вітчизняної рибної продукції на внутрішньому ринку, основні засоби виробництва зношені, а нові придбати не можливо завдяки їх високої вартості.

Припинення роботи підприємств малого та середнього бізнесу, які ведуть промисел риби та інших водних живих ресурсів на рибогосподарських водоймах України за останні 5 років сягає біля 20% - з 623 у 2004 році до 503 у 2009році.

МЕТА РЕФОРМУВАННЯ

Головною метою структурної перебудови галузі рибного господарства України є розбудова інноваційної моделі реформування галузі, яка забезпечить створення сприятливого законодавчого, фінансового і виробничого розвитку для стрімкого нарощування національного виробництва конкурентоспроможної якісної рибопродукції зі стійким попитом на ринку України та за її межами, а також забезпечить повне відновлення природного потенціалу рибогосподарських водойм.

Загальний обсяг виробництва задовольнятиме мінімальні потреби населення у щорічному споживанні рибопродукції (24 кг на одну людину, тобто на 46 млн. населення України загальний обсяг рибопродукції, разом з імпортом складатиме не менш ніж 1млн. 100 тис. тонн на рік).

Різновид споживання рибопродукції відповідатиме рекомендованому ВОЗ та доцільністю співвідношення: мороженої риби – має бути не більше 20%, консервної – 5 %, живої – 15 % (бажано і більше), свіжої охолодженої у льоді не менш як – 60 %.

Асортимент рибопродукції відповідатиме виробничим можливостям рибогосподарських водойм України, який має бути представлений всіма видами риб та іншими гідробіонтами (рослиноїдними, короповими, частиковими, кефалевими, осетровими, лососевими, камбальними, Сиговими, чукучановими, тощо, а також креветками, мідіями, устрицями, водоростями). Зазначені види риб та гідробіонтів можуть бути вирощені або виловлені рибогосподарськими підприємствами у природних водоймах, ставах, водосховищах, садках, басейнах, установках замкненого водопостачання, тощо.

Торгівля рибопродукцією організовується навіть у віддалених населених пунктах країни, безперебійно і на протязі всього року.

Асортимент рибопродукції на ринку України передбачатиме різноманітні пропозиції, як за видами, так і за вартістю.

З метою досягнення органами державної влади Головної мети – забезпечення населення якісною рибопродукцією в повному обсязі, необхідно провести реструктуризацію центрального органу виконавчої влади галузі рибного господарства до стандартів сучасних вимог державного управління.

РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ДЕРЖКОМРИБГОСПУ

Функції державного управління, які в основному сьогодні виконує Держкомрибгосп обмежуються здійсненням державної рибоохорони, регулюванням рибальства, визначенням лімітів вилову водних живих ресурсів, розподілом квот, розробкою законодавчої бази рибної галузі, відстоюванням інтересів України, як рибопромислової держави на міжнародній арені, селекцією в рибництві, безпекою мореплавства та експлуатації риболовецьких суден, втіленням прогресивних світових технологій, сприянням розвитку та іншою діяльністю, спрямованою на розвиток рибного господарства.

До функцій Держкомрибгоспу не входить нагляд за рибним ринком, якістю та походженням риби і рибної продукції, що має негативні наслідки для продовольчої безпеки держави та її бюджету.

Залишки державного майна в галузі рибного господарства використовуються не систематизовано, не ефективно і не за призначенням. В окремих випадках за допомогою створених штучних умов деякі державні корупціонери доводять державні підприємства до банкрутства, що веде їх до повного знищення або розкрадання. Результатами такої безпорадної політики є зникнення майже усього океанічного рибопромислового флоту, рибопереробних підприємств, комплексів з відтворення цінних та промислових видів риб, тощо.

Неконтрольовані умови зберігання, транспортування, переробки і реалізації риби та інших водних живих ресурсів зумовлюють систематичні порушення санітарно-гігієнічних та ветеринарних норм і правил, що в свою чергу приводить до масових отруєнь населення неякісною рибною продукцією.

Неконтрольований галуззю рибного господарства імпорт та експорт рибопродукції, ставлять під загрозу продовольчу безпеку держави та здоров’я його населення.

Не ефективне використання рибогосподарських водойм а також їх використання не за призначенням призводять до стрімкого падіння виробництва рибопродукції в Україні та «тінізації» рибного ринку.

На більшості водойм країни гідроспоруди потребують негайного капітального ремонту, затягування яких значно збільшує ризики їх руйнування і затоплення населених пунктів (Нова Одеса, Миколаївська область 2007 р.).

На даний момент структура Держкомрибгоспу не відповідає тим цілям та завданням, які стоять перед галуззю рибного господарства України, а саме необхідності стрімкого розвитку власної аквакультури і марикультури з доведенням за п’ять років об’ємів виробництва рибопродукції до 1 млн. тонн/рік, що зможе задовольнити мінімальні потреби її 46-ти мільйонного населення.

З метою більш ефективного державного управління в галузі рибного господарства, у зв’язку з наближенням стандартів державного управління до Європейських, відповідно до сучасного стану галузі та тих цілей та завдань, які стоять перед нею, структура Державного комітету рибного господарства, як центрального органу виконавчої влади повинна бути радикально змінена і мати наступний вигляд.

Таким чином структура державного комітету рибного господарства України стає найбільш ефективною для виконання своїх функцій і досягнення кінцевої мети – стабілізації, надання економічного зростання та розвитку галузі рибного господарства України.

Створення нової структури Держкомрибгоспу дозволить побудувати модель сучасного державного управління в галузі рибного господарства, яка в свою чергу сприятиме найвищому рівню якості галузевого менеджменту.

СТВОРЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ХОЛДИНГОВОЇ КОМПАНІЇ «УКРРИБА»

Технічний стан та ефективність використання основних засобів виробництва, які перебувають у державної власності є незадовільними.

На протязі останніх років державні підприємства Держкомрибгоспу штучно доводяться до банкрутства і неспроможності ведення господарської діяльності з метою незаконної подальшої приватизації та перепрофілюванню.

Державне майно, яке перебуває у власності державних підприємств штучно доводиться до стану непрацездатності з метою подальшого його списання та продажу за безцінь.

В той же час стан водних живих ресурсів у рибогосподарських водоймах, ситуація в приватних рибогосподарських підприємствах рибопромислового флоту, рибопереробки, оптово-роздрібної рибної торгівлі, допоміжних підприємств портової інфраструктури, та всіх інших підприємств галузі рибного господарства вимагає комплексних заходів щодо розробки дієвого механізму відтворення рибогосподарського потенціалу та основних засобів виробництва.

Єдиним виходом з ситуації, що склалась є створення ДЕРЖАВНОЇ ХОЛДИНГОВОЇ КОМПАНІЇ «Укрриба» На базі державного підприємства «Укрриба» Держкомрибгоспу України.

З метою якісного виконання покладених на ДХК «Укрриба» завдань до складу компанії увійдуть всі державні підприємства Держкомрибгоспу.

На умовах постійного рибогосподарського користування ДХК «Укрриба» увійдуть також рибопромислові водойми, перелік яких визначатиме окремим нормативним актом.

Завданням ДХК «Укрриба» є: організація рибогосподарської діяльності на водоймах України, відтворення риби та інших водних живих ресурсів природних водойм, селекція в рибному господарстві, аквакультура і марикультура, створення розгалуженої мережі об’єктів з оптово - роздрібної реалізації рибної продукції, здійснення океанічного рибальства, створення об’єктів з рибопереробки, транспортування та збереження рибної продукції, створення основних засобів виробництва з метою оновлення основних фондів підприємств усіх форм власності рибної галузі, ведення науково - дослідної діяльності в галузі рибного господарства, розвиток комерційного аматорського рибальства тощо.

РЕОРГАНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ РИБООХОРОНИ

Реформування Державного комітету рибного господарства України спрямовується на відновлення рибогосподарського потенціалу природних водойм, інтенсивний розвиток аквакультури і марикультури, забезпечення громадян України якісною рибною продукцією в обсягах рекомендованих ВОЗ.

З метою забезпечення продовольчої безпеки держави та інших завдань Держкомрибгоспу щодо розвитку галузі рибного господарства необхідно провести реорганізацію органів державної рибоохорони в такий спосіб:

Надати Органам державної рибоохорони статус спеціального правоохоронного органу та створити в ньому орган дізнання, працівникам органів державної рибоохорони надати статус державних службовців.

Забезпечити Ефективне управління ресурсним потенціалом рибного господарства України.

Забезпечити Ефективний державний контроль за дотриманням вимог чинного законодавства щодо охорони, використання, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у внутрішніх водоймах, територіальному морі, на континентальному шельфі, у виключних (морських) економічних зонах України та водах іноземних держав, а також у відкритому Океані відповідно до міжнародних договорів.

Удосконалити державний контроль за отриманням ліцензій, визначення лімітів, одержанням промислових квот, інших дозвільних документів на промисловий вилов риби у рибогосподарських водоймах України, а також контроль за вилученням риби і інших водних живих ресурсів.

Регулювати діяльність іноземних юридичних та фізичних осіб на рибогосподарських водних об’єктах, які знаходяться в межах юрисдикції України, відповідно до міжнародних договорів.

Контролювати виконання заходів щодо збереження сприятливих умов для існування та відтворення водних живих ресурсів під час проведення робіт на континентальному шельфі, рибогосподарських водних об’єктах, прибережних захисних смугах і водоохоронних зонах, які можуть негативно впливати на стан гідробіонтів.

Припиняти в установленому порядку (до усунення порушень) ведення промислу та інших робот, під час проведення яких порушуються правила рибальства та інші вимоги щодо охорони водних живих ресурсів, середовища їх існування, умов відтворення та шляхів міграції.

Вживати заходи щодо попередження захворювань водних живих ресурсів та ліквідації епізоотій; визначення розміру збитків, завданих рибі та водним живим ресурсам.

Забезпечити Дієвий контроль за оптовою внутрішньою та зовнішньою торгівлею рідкісними видами риб, та такими, що зникають, зокрема осетровими, а також видами риб, які знаходяться під режимом торгівельного контролю міжнародних рибогосподарських організацій.

Покращити Матеріально-технічне забезпечення органів рибоохорони, забезпечити потреби інспекцій рибоохорони в сучасних суднах і плавзасобах, в автотранспорті, засобах зв’язку та оргтехніки тощо.

Залучати до рибоохоронної роботи громадські галузеві організації.

Розмежувати промислове і аматорське рибальство з метою максимально ефективного використання потенційних можливостей заток, лиманів, водосховищ, озер і річок.

Опрацьовувати Спільно з науковими організаціями біологічних обґрунтувань про зміну промислової міри цінних видів риб, способів та знарядь лову.

Здійснювати оперативне регулювання рибальства таких як зміна місць лову, строків лову деяких видів риб, розміру вічка на сітках, знарядь лову, введення короткочасних заборон на вилучення водних живих ресурсів.

Впроваджувати нові організаційні форми Аматорського рибальства, розроблених відповідно до чинного законодавства з урахуванням усіх особливостей водойм та інших факторів.

Реорганізація органів державної рибоохорони в зазначений спосіб дозволить суттєво знизити рівень випадків незаконного вилучення риби та інших водних живих ресурсів рибогосподарських водойм, забезпечити дієвий контроль за експортом та імпортом рибної продукції, здійснювати центральному органу виконавчої влади в галузі рибного господарства дієвий нагляд за якістю та походженням рибної продукції рибного ринку і запровадити захист національного виробника.


Концепція реформування галузі рибного господарства україни - 4.0 out of 5 based on 1 vote