03 | 12 | 2016
Экономика
Литература

Перспективні напрямки розвитку аграрного консалтингу

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 4.00 (1 Голос)

Керування аграрними формуваннями здійснюється завдяки безупинному обміну інформацією між зовнішнім і внутрішнім середовищем, що керує й керуємою підсистемою. Суб'єкт керування впливає на об'єкт керування, по-перше, на підставі інформації про стан останнього, по-друге - інформації, отриманої з зовнішнього середовища. Керуюче вплив приймає форму управлінського рішення, у якому втілюються знання, досвід, информованість суб'єкта керування. Зворотний зв'язок здійснюється на підставі передачі інформації про зміну стану заданих параметрів об'єкта керування.

Таким чином, інформація в керуванні - це ключовий ресурс, що поєднує суб'єкт і об'єкт керування в узгоджено функціонуючу систему, а знання, засновані на інформації - це ключовий інструмент, що робить досягнення поставлених цілей реальним.

В організації доступу керівників і фахівців до інформації і знань по різних напрямках господарської діяльності, закладений значний потенціал підвищення ефективності управлінських рішень, прийнятих на рівні аграрних формувань, що особливо актуально в сучасних умовах, коли для багатьох підприємств аграрної галузі характерні наступні труднощі:

1. Власники знову створених після розукрупнення колгоспів і радгоспів аграрних формувань приймають рішення з усіх питань господарської діяльності - від стратегії до оперативного керування, часто не маючи фахової освіти і досвіду управлінської діяльності в умовах ринку;

2. Керівники і фахівці аграрних формувань працюють в умовах невизначеності, маючи обмежений обсяг інформації про стан зовнішнього середовища, практично не використовують інформаційні технології в силу обмеженості фінансових і інтелектуальних ресурсів і/чи з метою економії загальногосподарських витрат;

3. Обмежені фінансові ресурси унеможливлюють утримання штату вузьких фахівців - експертів у сфері виробництва і керування, а також залучення висококваліфікованого персоналу в силу обмежених можливостей виплати конкурентної заробітної плати, просування по службі, надання соціальних пільг, організації навчання і підвищення кваліфікації;

4. Керівникам і фахівцям аграрних формувань часто бракує часу чи кваліфікації, щоб провести якісний аналіз господарської діяльності, вивчити передовий досвід, оцінити слабкі і сильні сторони, виявити погрози і скористатися можливостями, що відкриваються. У результаті - управлінські рішення обумовлюються сформованими обставинами, а не результатом свідомого вибору.

5. Конкурентне середовище динамічно змінює умови функціонування аграрних формувань і істотно підвищують ступінь складності стоящіх перед їхніми керівниками і фахівцями управлінських задач. У зв'язку з цим зростають вимоги, пропоновані ринком до працівників аграрної галузі, особливо в частині розширення професійних навичок, освоєння нових методів і технологій роботи.

Роль консультантів у подоланні позначених труднощів полягає в підвищенні кваліфікації і професійному розвитку персоналу аграрних формувань, мобілізації його потенціалу для аналізу ситуації, вироблення і реалізації управлінських рішень, і, як наслідок, підвищенні адаптаційних здібностей підприємств в умовах динамічно мінливого зовнішнього середовища. Це робить освітню складову управлінського консультування аграрних формувань одним з найбільш пріоритетних напрямків розвитку аграрного консалтинга.

Одним з можливих шляхів реалізації освітньої складової управлінського консультування є створення при сприянні консультантів моделей професійного розвитку керівників і фахівців. Такі моделі повинні враховувати мети, задачі, поточну ситуацію, перспективу розвитку аграрного чи формування їхньої групи і ґрунтуватися на розумінні професійних і особистісних характеристик відповідних категорій працівників, необхідних для успішного рішення задач і досягнення поставлених цілей.

Обґрунтувати модель професійного розвитку в кожнім конкретному випадку, на нашу думку, можна за допомогою наступної методики, реалізованою сукупністю послідовних етапів (мал.6).

Мал. 6. Методика обґрунтування моделей професійного розвитку керівників і фахівців аграрних формувань

Досягнення стратегічних і тактичних цілей аграрного формування можливо при строгій відповідності їхнього змісту ступеня професійної підготовленості керівників і фахівців. Тому обґрунтування моделей розвитку останніх повинне ґрунтуватися на побудові деталізованого дерева цілей, що дозволяє зв'язати можливість реалізації цілей кожної штатної посади, кожного структурного підрозділу, підприємства в цілому з наявністю конкретних особистісних і професійних характеристик у відповідних категорій працівників. Відповідно будь-які зміни з метою і планами підприємства повинні зв'язуватися з його кадровим потенціалом і служити орієнтирами у визначенні напрямків його поточного і перспективного розвитку.

Формування еталонного набору професійних характеристик (сукупності професійних знань, умінь, навичок, установок, особистісних якостей) є найбільш трудомістким етапом розробки моделі, що вимагає значних зусиль з боку консультанта і співробітників аграрного формування. Для виконання цього завдання консультант формує групу експертів з числа працівників підприємства, що здійснює опис і формує набір характеристик, необхідних для успішного виконання задач, що відповідають конкретної посади.

У практиці консультаційної діяльності при розробці набору професійних характеристик, консультантом можуть використовуватися індивідуальні і групові методи. Найбільш простим і менш витратним є метод прямих атрибутів, що припускає експертну оцінку готового стандартного набору професійних характеристик, необхідних для роботи на відповідній посаді з урахуванням специфіки конкретних умов господарювання.

Найбільш зручними на наш погляд інструментами порівняння рівнів фактичних і бажаних характеристик є методи із сімейства "павутина", що шляхом побудови півосей у системі координат, що відповідають числу виявлених характеристик, нанесення на кожну піввісь фактичного і бажаного рівня розвитку відповідної характеристики, дозволяють графічно відобразити ступінь невідповідності.

Виявлені потреби в навчанні є підставою для розробки навчальних програм, реалізація яких повинна підвищити відповідність фахівця вимогам займаної посади, а також забезпечити розвиток його професійних здібностей.

Оскільки в найближчій перспективі реалізація пропонованої моделі розвитку керівників і фахівців у рамках окремого сільськогосподарського підприємства утрудняється поруч об'єктивних (нерозвиненість системи аграрного консалтинга, обмежені фінансові можливості сільськогосподарських підприємств) і суб'єктивних причин (небажання вкладати кошти в розвиток персоналу, консерватизм керівників і фахівців), доцільної є деяка модифікація (спрощення) методики, спрямована на формування "усереднених" моделей професійного розвитку фахівців на підставі обстеження консультантами відповідних цільових груп (мал.7).

Рис. 7. Методика обґрунтування "усередненої" моделі професійного розвитку фахівців відповідного профілю

Оцінка професійного рівня і побудова моделей розвитку керівників і фахівців аграрних формувань не повинні бути одноразовим заходом. Динаміка зовнішнього середовища, що загострюється посиленням іноземної конкуренції і прискоренням розвитку науково-технічного прогресу в сфері АПК, обумовлює необхідність періодичного перегляду стратегічних цілей і задач і внесення коректив у моделі розвитку працівників різних категорій для приведення їхнього професійного рівня у відповідність з вимогами ринку і нарощення конкурентних переваг аграрних формувань.

Найбільш ефективна реалізація розглянутого напрямку аграрного консалтинга можлива на базі Інформаційно-консультаційного Центра ПФ "Кримський агротехнологічний університет" НУБіП України, тому що аграрний університет у порівнянні з іншими потенційними постачальниками консультаційних послуг максимально інтегрує в собі знання по різних галузях АПК. Професорсько-викладацький склад може робити широкий спектр послуг і використовувати для цього матеріально-технічну базу університету.

Анкетне опитування виявило існування дефіциту знань по таких напрямках як нові технології вирощування рослин і тварин, організація і керування виробництвом, правові аспекти діяльності. У зв'язку з цим необхідна розробка і реалізація коротко - і середньострокових навчальних програм для подолання цього дефіциту. Найбільш актуальними вважаємо такі проблемні області:

1) фінансові аспекти діяльності підприємств:

- визначення кредитоспроможності сільськогосподарських підприємств, оцінка умов кредитування, вибір кращої кредитної альтернативи;

- лізингові операції в сільському господарстві (види, переваги і недоліки, порядок висновку угод, алгоритм розрахунку вартості, ін.);

- страхування в сільському господарстві (умови страхування врожаю сільськогосподарських культур, страхування тваринних, спонукуваного і нерухомого майна підприємств, порядок розрахунку суми страхового відшкодування, використання можливостей ф'ючерсних контрактів і ін.);

2) виробничі аспекти:

- технологічне консультування і семінари по нових перспективних сільськогосподарських культурах, сортам і гібридам рослин, породам тварин, способам збільшення врожайності і продуктивності, вимогам до якості виробленої продукції й ін.;

3) маркетингові аспекти:

- організація маркетингу на підприємстві, розробка стратегії маркетингу, ціноутворення, керування якістю, керування збутом, маркетингові комунікації, маркетингові дослідження й ін.

Дефіцит професійних кадрів у сфері аграрного виробництва, обмежені фінансові ресурси сільськогосподарських підприємств на утримання штату вузьких фахівців, тимчасові витрати на підготовку висококваліфікованих кадрів обумовлюють актуальність розвитку такого напрямку аграрного консалтинга як аутсорсинг.

Під аутсорсингом ("outsourcіng" від англійських слів "outsіde resource usіng" - використання зовнішніх ресурсів) розуміється виконання окремих функцій (виробничих, інформаційних, фінансових і ін.) чи бізнес-процесів (організаційних, фінансово-економічних, маркетингових, виробничо-технологічних) зовнішньою організацією, що розташовує для цього необхідними ресурсами.

Аутсорсинг не є новим явищем для жодної з галузей народного господарства, оскільки механізм залучення зовнішніх ресурсів для рішення задач організації, заснований на категоріях поділу праці, спеціалізації і кооперації, використовується в тих чи інших формах протягом уже багатьох десятиліть. Існує думка, згідно якого іноземним терміном "аутсорсинг" стали називати широко практикуємі в господарській діяльності відносини підряду і субпідряду, а також використання послуг вузьких фахівців для рішення окремих питань.

Однак у відношенні розуміння сутності поняття "аутсорсинг" ми дотримуємо точки зору, відповідно до якої аутсорсинг є технологією керування підприємством, що припускає передачу повноважень і поділ відповідальності за виконання функцій, раніше реалізованих внутрішніми силами, зовнішньому виконавцю з метою підвищення ефективності господарської діяльності підприємства. При цьому ефективність аутсорсинга забезпечується оптимальним поділом праці на основі принципу: "залишаю собі тільки те, що можу робити краще інших, передаю зовнішньому виконавцю те, що він робить краще інших".

Найбільш істотні переваги і недоліки використання (невикористання) технології аутсорсинга в сільськогосподарських підприємствах можна систематизувати в такий спосіб (табл. 3).

Таблица 3 Порівняльна характеристика переваг і недоліків альтернативних технологій виконання функцій у сільськогосподарському підприємстві

 

Выполнение функций силами предприятия

Привлечение внешних ресурсов

(аутсорсинг)

Преимущества

- Полный контроль над параметрами выполнения функции (качество и количество ресурсов, сроки выполнения, др.);

- минимальный риск потери конфиденциальности информации;

- независимость хозяйственной деятельности.

- Доступ к качественным и менее дорогим по сравнению с собственными внешним ресурсам (как правило, за чет эффекта масштаба, узкой специализации, прогрессивных технологий исполнителя);

- перераспределение высвободившихся средств в пользу основной деятельности;

- передача ответственности и рисков по выполнению функции (или их группы) исполнителю.

Недостатки

- Ограниченные возможности приобретения ресурсов необходимого количества и качества;

- риски принятия управленческих решений в данной функциональной сфере;

- расходы на обучение и повышение квалификации персонала;

- расходы на модернизацию материальных и нематериальных активов, используемых в данной функциональной сфере.

- Неразвитость рынка деловых услуг;

- ограниченное предложение услуг аграрному сектору;

- отсутствие опыта управления аутсорсингом (в т. ч. составления договоров);

- риск недобросовестности исполнителя (утечка информации, несоответствие услуг специфике деятельности клиента);

- сложность оценки эффектов аутсорсинга в краткосрочной перспективе;

- потеря контроля и рост зависимости от услуг исполнителя.

 

Примечание. Составлено автором по результатам исследования.

Ми вважаємо, що в міру розвитку ринку агроконсалтингових послуг і, відповідно, розширення альтернативних джерел пропозиції, перспективної для сільськогосподарських підприємств буде передача на аутсорсинг внутрішніх функцій, що забезпечують, що з однієї сторони не є унікальними для підприємства і можуть бути деякою мірою стандартизовані, з іншого боку - для виконання яких з ряду причин (наприклад, невеликі розміри підприємства) зміст у штаті вузьких фахівців є економічно недоцільним.

До таких функцій можна віднести бухгалтерське і податкове обслуговування (цілком або окремі елементи), проведення маркетингових досліджень, установлення контактів з контрагентами (пошук постачальників матеріально-технічних ресурсів, кінцевих споживачів продукції, зробленої сільськогосподарським чи підприємством їхньою групою), виконання функцій матеріально-технічного забезпечення, інших функцій системи маркетингу, впровадження інформаційних технологій, аутсорсинг розвитку людських ресурсів, інформаційне забезпечення й ін.

З погляду служб аграрного консалтинга, узяття на аутсорсинг окремих управлінських функцій дозволить розширити спектр послуг абонентського обслуговування сільськогосподарських підприємств і диверсифіцирувать джерела фінансування діяльності служби, а так само підвищить ступінь участі консультантів у господарській діяльності підприємства, а, виходить, і ступінь відповідальності за її результати.

Крім джерела економічних вигод окремих суб'єктів господарювання, аутсорсинг може стати ефективним інструментом в арсеналі служб аграрного консалтинга, спрямованим на стимулювання розвитку малих і середніх сільськогосподарських підприємств, а також виробництва пріоритетних для тієї чи іншої території видів рослинницької і тваринницької продукції.

Так реформування відносин власності привело до виникнення великого числа фермерських господарств. Однак їхній внесок у сільськогосподарське виробництво Криму залишається незначним. Займаючи близько 7% сільськогосподарських угідь, фермерські господарства роблять 3,5% валової продукції галузі, з яких 8% - продукція рослинництва, 0,5% - продукція тваринництва.

Підвищення ефективності цієї категорії товаровиробників (особливо малих фермерських господарств) можливо шляхом формування на базі інформаційно-консультаційних служб проектних структур, що курирують тимчасові об'єднання виробників, організованих по товарному і територіальному принципі для виробництва пріоритетних (або затребуваних ринком) видів сільськогосподарської продукції. Схематично це можна представити в такий спосіб (мал. 8). Мал.. .8. Модель реалізації консультаційних проектів по розвитку фермерських господарств на основі технології аутсорсинга

Пропонована модель передбачає реалізацію найбільш простих відносин аутсорсинга, що не вимагають реорганізації діяльності сільськогосподарських підприємств, обмежені тимчасовими рамками одного виробничого циклу і можуть бути реалізовані при існуючому рівні розвитку ділових послуг для аграрного сектора. На практиці модель може спрощуватися (включати тільки деякі з запропонованих елементів) і ускладнюватися, у залежності від потреб і можливостей учасників інформаційно-консультаційного проекту.

Головними принципами, що визначають основу взаємин учасників повинні бути добровільність, економічна зацікавленість, збалансованість інтересів, дотримання договірних зобов'язань. Це означає, що тимчасові договірні відносини повинні бути результатом вільного волевиявлення, сприяти досягненню цілей, гарантувати дотримання прав всіх учасників, забезпечувати баланс економічних, соціальних і екологічних інтересів зацікавлених осіб.

Перший етап пропонованої моделі зв'язаний з формуванням переліку пріоритетних видів рослинницької і тваринницької продукції для виробництва у фермерських господарствах. Можливо кілька підходів до його реалізації. По-перше, якщо мова йде про стимулювання виробництва стратегічно важливих для регіону видів продовольства, ініціатором подібних проектів повинне виступати Міністерство аграрної політики Криму в особі Кримського державного аграрного учбово-консультаційного центра (УКЦ), що визначає перелік сільськогосподарської продукції і виділяє ресурси на непряму підтримку їхнього виробництва.

По-друге, подібний проект може розглядатися як комплексна послуга аграрних інформаційно-консультаційних служб. У цьому випадку повинний визначатися перелік сільськогосподарської продукції, що може бути економічно вигідно реалізована на ринку. Це вимагає проведення попередніх маркетингових досліджень у регіоні і за його межами, основною метою яких є кон'юнктурний аналіз товарних ринків по таких напрямках: аналіз попиту та пропозиції; аналіз виробництва; стану торгівлі; рівня цін.

Результатом аналізу повинне стати з однієї сторони виявлення товарних груп фермерів, що здійснюють господарську діяльність на компактно розташованій території, потенційно здатних робити конкретну сільськогосподарську продукцію і бажаючих брати участь у проекті, з іншого боку - виявлення потенційних оптових покупців на вироблену фермерами продукцію. Крім того, у міру нагромадження досвіду і розвитку ринку послуг, ініціаторами проектів можуть виступати самі фермери, що бажають одержати допомогу кваліфікованих фахівців і передати частину управлінських функцій на зовнішнє виконання.

Розроблена модель орієнтована на надання консультантами інформаційної і консультаційної підтримки фермерським господарствам у процесі виробництва (абонентське обслуговування) і реалізації (пошук ринків збуту) сільськогосподарської продукції. Перший напрямок припускає установлення фіксованої оплати для кожного учасника на весь період обслуговування, розмір якої буде залежати від кількості і складності виконуваних функцій (пропонований склад послуг абонентського обслуговування на практиці може бути істотно розширений чи скорочений).

Другий напрямок передбачає встановлення оплати за результатами ув'язнених при сприянні консультантів договорів закупівлі-продажу сільськогосподарської продукції у виді відсотка від вартості договору. Залежність частини доходу від кінцевих результатів праці фермерських господарств підвищить відповідальність консультантів за якісне абонентське обслуговування і пошук найбільш вигідних каналів реалізації зробленої фермерами сільськогосподарської продукції.

Метою абонентського обслуговування є підвищення ефективності процесу виробництва в тій мері, у якій дозволяють наявні в розпорядженні консультантів і фермерських господарств матеріальні і нематеріальні ресурси. Так сприяння встановленню ділових контактів з постачальниками матеріально-технічних ресурсів спрямовано на організацію своєчасного доступу проектної групи фермерів до якісних насінь, добривам, посадковому матеріалу, засобам захисту рослин і ін. за оптовими цінами.

Сприяння в оформленні і подачі документів для одержання державних дотацій на виробництво і реалізацію окремих видів рослинницької і тваринницької продукції допоможе фермерам компенсувати частина виробничих витрат. Однієї з причин відмовлень від користування цією формою державної підтримки є, на думку фермерів, надмірна бюрократизація даної процедури. Передача на аутсорсинг кваліфікованим консультантам збору й оформлення документації дозволить скоротити витрати фермерів.

Інформаційно-консультаційний супровід повинний здійснюватися протягом усього виробничого циклу і може включати широкий спектр послуг у залежності від можливостей і потреб цільової групи фермерів. Мінімальний набір послуг може бути представлений періодичними відвідуваннями фермерських господарств із метою діагностики стану процесу виробництва, своєчасного виявлення і попередження негативних явищ, а також організацією і проведенням семінарів і тренінгів, спрямованих на підвищення технологічних і підприємницьких знань, корисних в умовах ринкової економіки.

Серед комплексу інформаційно-консультаційних послуг, що можуть бути включені в абонентське обслуговування сільськогосподарських підприємств, значним потенціалом володіє теоретично пророблений, однак, фактично не використовуваний консультантами регіону інструмент - оптимізаційні економіко-математичні моделі.

Застосування таких моделей дозволяє оптимізувати окремі виробничі процеси, виробничі програми підприємства в розрізі галузей і діяльність підприємства в цілому по економічним (максимізація прибули, мінімізація виробничих витрат, ін.) чи технологічним (збалансованість раціонів годівлі по поживності, мінімізація споживаної електроенергії, ін.) критеріям.

Основна мета - скорочення втрат і поліпшення економічних і технологічних показників консультуємих підприємств - досягається за рахунок раціоналізації використання наявних ресурсів. Крім того, розроблені шаблонові моделі оптимізації з визначеним ступенем адаптації до умов природно-кліматичних зон можуть багаторазово використовуватися консультантами, а виходить, ефект масштабу дозволить скоротити вартість подібної послуги в розрахунку на одне підприємство.

До інформаційно-консультаційного обслуговування цільової групи виробників можуть залучатися штатні співробітники служби, представники аграрної науки, що спеціалізуються в даній області знань, а також практикуючі фахівці. Організаційно подібне співробітництво може бути оформлено створенням тимчасової мережі по реалізації консультаційного проекту в рамках інформаційно-консультаційної служби - ініціатора даного проекту (п. п. 3.2). Такий підхід до організації консультаційного проекту органічно впишеться в організаційні структури тих підприємств і організацій, на базі яких буде реалізовуватися.

Пропонована модель реалізації інформаційно-консультаційних проектів по розвитку фермерських господарств може бути адаптована до інших організаційно-правових форм сільськогосподарських підприємств (одному підприємству або групі). Ініціаторами проектів можуть бути будь-як організації, що роблять консультаційні послуги аграрному сектору, а також самі сільськогосподарські підприємства.

Різноманіття можливих ініціаторів визначає розходження підходів до фінансування. По-перше, можливо повне державне фінансування за рахунок засобів, виділюваних бюджетом автономії учбово - консультаційному центру. По-друге, фінансування за рахунок засобів сільськогосподарських підприємств, що бажають брати участь у проектах. По-третє, сполучення джерел фінансування, коли вартість ряду консультаційних послуг може компенсуватися з бюджету у випадку залучення консультаційними службами засобів, виділюваних для державної підтримки сільськогосподарської "дорадчей" діяльності.

Реалізація моделі дозволить підвищити ефективність сільськогосподарських підприємств (особливо малих) шляхом подолання таких перешкод на шляху їхнього розвитку як низького ступеня інформованості керівників і фахівців щодо потенційних постачальників матеріально - технічних ресурсів і покупців зробленої продукції; недостатнього рівня спеціальних знань, що знижує ефективність прийнятих рішень по використанню обмежених ресурсів.

Безупинний приріст інформації, що циркулює в зовнішнім середовищі аграрних формувань, обумовлює необхідність її систематизації і виділення пріоритетних напрямків розвитку аграрного консалтинга, що вже в найближчій перспективі будуть затребувані керівниками і фахівцями і зажадають підготовки консультантів по відповідним напрямках.

Глобальною проблемою сучасності є безупинне погіршення екологічної ситуації, одним із джерел якого є існуючі інтенсивні й екстенсивні системи ведення сільського господарства, що роблять значний негативний вплив на навколишню природне середовище. Актуальність рішення екологічних проблем обумовлює необхідність критичного перегляду існуючої практики в напрямку поширення стійких систем виробництва, здатних забезпечити экологізацію аграрної галузі.

Розвиток екологічного аграрного виробництва залежить від цілого ряду факторів, найбільш істотними серед який є відповідна спрямованість аграрної політики, економічне стимулювання виробників, а також, рівень знань, умінь, навичок, ступінь інформорованості, що у сукупності уможливлюють перехід на нові технології й ефективне використання ресурсів у нових умовах.

Реально сформована ситуація характеризується відсутністю в Кримському регіоні не тільки серйозного досвіду переходу на екологічні основи аграрного виробництва, але і систематизованої інформації з проблем і перспектив органічного землеробства. І це незважаючи на те, що світовий попит на органічну продукцію безупинно росте, а Україна, і в тому числі Кримський регіон, мають значний потенціал для виробництва такої продукції.

Останнє визначає актуальність розробки і реалізації заходів у підтримку розвитку органічного виробництва, серед яких одне з ключових місць повинне приділяється організації інформаційного забезпечення і консультування товаровиробників по таких основних напрямках як система добрив, екологічної обробки ґрунту, захисту рослин, екологічної переробки сировини й упакування продукції, екологічної інспекції, сертифікації, екологічного законодавства й ін.

У зв'язку з відсутністю досвіду, роботу информационно- консультаційних служб по запропонованому напрямку доцільно організовувати, дотримуючи наступних етапів:

По-перше, необхідна відповідна інформаційна база, а також залучення і співробітництво з професіоналами в даній предметній області. У сукупності ці два фактори (інформація + фахівці) сформують базу розвитку консалтинга в сфері органічного виробництва;

По-друге, з урахуванням новизни органічних технологій для сільськогосподарських товаровиробників регіону, информационно - консультаційне обслуговування в сучасній ситуації повинне бути спрямоване на поширення і пропаганду агроекологічних знань про стан і проблеми виробництва екологічно чистої сільськогосподарської продукції;

По-третє, з метою підвищення рівня правових і спеціальних знань необхідна організація навчальних семінарів, тренінгів, демонстраційних показів для керівників і фахівців аграрних формувань, а також представників органів влади і керування АПК;

По-четверте, після реалізації попередніх трьох етапів можливе надання практичної допомоги по впровадженню технологій органічного землеробства (у тому числі в одержанні відповідних сертифікатів, пошуку контрагентів і ін.).

Підходи до організації інформаційно-консультаційного обслуговування вже практикуючих і "традиційних" товаровиробників, що бажають робити органічну продукцію, повинні бути різними. Першій групі необхідні практична інформація і консультації для рішення реальних виробничих задач. Другій групі потрібно більш загальна інформація про принципи, напрямки, переваги і складностях органічного виробництва.

У цілому до розробки і реалізації програм екологічного консалтинга необхідно залучати різних експертів - працівників галузевих міністерств, співробітників вищих навчальних закладів, науково-дослідних інститутів, практиків, що мають досвід переходу на систему органічного виробництва. Коштовним є закордонний досвід. Залучення міжнародних експертів можливо в рамках проектів технічної чи допомоги обміну фахівцями.

Таким чином, серед можливих напрямків розвитку аграрного консалтинга найбільш перспективними з погляду підвищення ефективності аграрних формувань повинні стати:

По-перше, активізація освітньої складової управлінського консультування на основі розробки моделей професійного розвитку керівників і фахівців аграрних формувань;

По-друге, освоєння інформаційно-консультаційними службами і впровадження в практику господарської діяльності аграрних формувань технології аутсорсингу окремих управлінських функцій;

По-третє, розробка такої предметної області аграрного консалтингу як органічне виробництво, що володіє значним потенціалом підвищення конкурентноздатності аграрних формувань.


Перспективні напрямки розвитку аграрного консалтингу - 4.0 out of 5 based on 1 vote