05 | 12 | 2016
Экономика
Литература

СПЕЦИФІКА КРИЗОВИХ ЯВИЩ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ КРИМУ ТА ШЛЯХИ ЇЇ НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 4.00 (1 Голос)

До причин кризових явищ в аграрному секторі економіки слід віднести існування непрозорих схем руху товарних і грошових потоків, які використовуються окремими комерційними структурами всупереч інтересам насичення ринку та забезпечення стратегічних запасів держави, втрата міжгосподарських зв’язків, зниження обсягів державного фінансування сільськогосподарських підприємств. Крім того, набувають поширення факти правопорушень у фінансово-господарській діяльності колективних сільгосппідприємств, привласнення і нецільове використання бюджетних коштів, державного та колективного майна тощо.

В даний момент рослинництво України переживає складний період, додатково викликаний світовою фінансовою кризою.

Особливості осінньої ситуації в сільському господарстві характеризували наступні фактори:

- значне падіння цін на основну продукцію рослинництва;

- істотне падіння попиту на основні продовольчі і технічні культури. Закупівлі Аграрного фонду зм'якшили проблему, але не змогли вирішити її кардинально;

- загальні проблеми з кредитуванням в Україні важко позначилися на аграріях, що не змогли одержати досить засобів для якісного проведення осінніх польових робіт. Гроші в необхідному обсязі не надійшли ні від продажу за низькими цінами продуктів своєї праці, ні через банківську систему у виді кредитів.

У результаті в країні просліджується тенденція до значного скорочення посівних площ під озимими, при низькій якості робіт, та недофінансування необхідних запланованих робіт. Великий відсоток площ посіяний у неоптимальний термін, що приводить до серйозного падіння врожайності. При цьому гнітюче число аграрних господарств здійснює посів озимих буквально на останні кошти, розраховуючи надалі залучити чи кредитування, чи вигідно продати пізні культури (соняшник, кукурудза). Що стосується цін на ці культури, то їхнє кратне зниження у восени поставило виробництво соняшника і кукурудзи на грань рентабельності і не дозволило акумулювати кошти на якісну посівну компанію врожаю 2008/2009 маркетингового року.

По оцінках експертів, початок жовтня аграрії зустріли у важкої, але небезнадійної ситуації: скоротили посівні площі, заощадили на якості осінніх робіт і на добривах, вели активні розмови з банками про кредитування вже посіяних площ для доведення їхній до збирання.

Після вступу в силу постанови Нацбанку № 319, яким заборонялося видавати нові кредити, а також кредитувати аграріїв у валюті, положення стало безнадійним:

- ринок продажів аграрної продукції скоротився, з його пішли всі покупці (вони також кредитувалися в банках для ведення закупівель);

- до заборони на кредитування реальної економіки у валюті банки, що переживають credіt crunch, позначили свої кредитні ставки у гривні на рівні 25-30 відсотків річних, що робило такі запозичення нереальними для аграрного сектора (як представляється, якщо Нацбанк закриває для учасників економіки валютне кредитування, він повинний забезпечити прийнятні ставки в гривні). Таким чином. заборона Нацбанку на валютне кредитування реальної економіки, фактично, позбавила цілий сектор шансів на одержання позик на умовах, на яких вони можуть бути повернуті;

- банки в принципі припинили з аграріями всі переговори про кредитування (не тільки валютному) нового врожаю. Це зв'язано з обмеженнями постанови № 319 на збільшення кредитних портфелів (гроші в багатьох банків є - вони і так зустріли першу декаду жовтня, масово зменшивши портфель). Більшість господарств галузі залишилися без засобів не тільки на посів ярових, але і на доведення озимих до збирання, тобто без засобів на весь комплекс весняних польових робіт.

Невтручання державних органів і Національного банку в ситуацію на аграрному ринку може, в умовах "кризи грошової пропозиції", привести до катастрофічних соціальних і економічних наслідків як для аграрної галузі, так і для країни в цілому:

- до масового руйнування великих, дрібних і середніх аграрних господарств, фермерів;

- до скорочення в рази обсягів виробництва продукції рослинництва (селяни не тільки не зможуть посіяти ярові, але в більшості не доведуть до збирання й озимі - немає коштів);

- до підвищення аграрних ризиків через відсутність засобів на страхування посівів;

- до високої інфляції в 2009 р. на продукти харчування першої необхідності;

- до погіршення платіжного балансу країни через скорочення експорту аграрної продукції в 2009 р. і можливого імпорту продовольства;

- до погрози продовольчої безпеки України;

- до внесення сільськогосподарським сектором вагомого «внеску» в цифру загального падіння економіки країни в 2009 р.;

- до багаторічної стагнації сільського господарства, одного з базових економічних і соціальних секторів економіки України;

- до найтяжких соціальних наслідків на селі і росту соціальної напруженості - невиплаті паїв, відмови вести господарську діяльність орендарів, безробіттю, скороченню фінансування сільських шкіл і лікарень, масовому невдоволенню політикою державних органів.

Уже сьогодні багато аграрних господарств припинили платежі, що, у тому числі, починає викликати ланцюжок неплатежів по всій економіці.

Необхідно виробити комплекс заходів по кредитуванню села.

Серед мір, які необхідно реалізувати, можуть бути наступні:

- скасування заборони на збільшення кредитних портфелів банків, якщо засоби направляються в рослинництво;

- скасування заборони на одержання аграріями кредитів в іноземній валюті, якщо вони надані державними банками чи банками з іноземним капіталом;

- розробити напрямки кредитування з резервів Нацбанку під прийнятні відсотки аграріїв через уповноважені банки;

- розробка прийнятних для учасників ринку і банківської системи застав під таке кредитування;

- створення постійно діючої комісії з моніторингу ситуації і внесення пропозицій у політику державних органів по функціонуванню і розвитку аграрного сектору економіки.

Необхідно створити імітаційну фінансову модель (в якій імітуються фінансові показники у випадку зміни умов на ринках капіталів і кон'юнктури ринку) поведінки держави на період п’ять років для підтримки сільськогосподарського виробника у разі утворення декількох різновидностей кризових явищ, постійно супроводжуючих дану галузь економіки.

Необхідно застосовувати системний підхід до рішення проблем сільськогосподарських виробників і реалізації системи ефективного агромаркетинга.

У системі формування інфраструктури аграрного ринку важливим є доведення до свідомості підприємницьких структур положень нормативно-правових актів щодо комплексу ринкових структур, таких як товарні біржі, сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, оптово-продовольчі ринки та інші. Виділити переваги і механізм їх практичної реалізації. Важливим є створення єдиного інформаційного ресурсу, що дозволяє сільськогосподарським виробникам вільно одержувати актуальну інформацію про кон'юнктуру ринків у різних регіонах України для прийняття оптимальних рішень. Актуальним є стимулювання максималізації купівлі-продажу сільськогосподарської продукції на товарних біржах України, які складають основу інфраструктури аграрного ринку.

Перспективним є реалізація такої державної політики, що сприяє виробництву і переробки продукції в тому ж самому підприємстві (чи об'єднання підприємств по виконанню даної задачі на кооперативній основі), що в перспективі вже буде необов'язково здійснювати цінову підтримку на ринках сільськогосподарської сировини унаслідок виробництва сільським товаровиробником переважно готової до вживання продукції кінцевим споживачем, що також дозволить зменшити кількість посередників.

Важливим є активне втручання держструктур (більш активного втручання Антимонопольного комітету України) у регулювання цін стосовно підприємств-монополістів, встановлення еквівалентного обміну і паритетності цін на сільськогосподарську продукцію і продукцію промисловості, створення умов до стимулювання виробництва якісної екологічно чистої продукції (позиціонуя українські продукти такими, що не мають у змісті генно-модифіковані організми), розробка стратегії виходу з нею на закордонні ринки, розробка політики максимізації переваг від вступу України у ВТО і мінімізацію можливих негативних наслідків, реалізації оптимальної кредитної політики аграріїв, реалізації системи іпотечного кредитування, оптимізація системи оподатковування, створення системи ефективного консалтингу, формування інфраструктури ринку інновацій і стимулювання товаровиробників до їхнього ефективного використання.


СПЕЦИФІКА КРИЗОВИХ ЯВИЩ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ КРИМУ ТА ШЛЯХИ ЇЇ НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ - 4.0 out of 5 based on 1 vote