03 | 12 | 2016
Экономика
Литература

Визначення розміру збитку і виплати страхового відшкодування зі страхування тварин

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (1 Голос)

РЕКОМЕНДАЦІЇ з визначення розміру збитку і виплати страхового відшкодування зі страхування тварин

м. Київ - 2007 р.

Загальні положення

Ці рекомендації розроблені відповідно до Закону України „Про страхування”, і чинних Правил добровільного страхування тварин (за видом добровільного страхування майна іншого, ніж залізничний, наземний, повітряний, водний транспорт, вантаж або багаж (вантажобагаж)) №21104 від 20.03.2007 року (далі – Правила).

Рекомендації передбачають єдиний підхід до визначення збитку і виплати страхового відшкодування.

Договір страхування вступає в силу з дати, вказаної як початок дії Договору страхування. Відповідальність Страховика по групі ризиків „Інфекційні хвороби” починається не раніше 00 год. 00 хв. 10 (десятого) дня після дати надходження страхового платежу або його першої частини на поточний рахунок або в касу Страховика.

При настанні страхового випадку страхувальник зобов’язаний:

- негайно заявити про подію, що має ознаки страхового випадку, у компетентні органи (ветеринарну службу, МНС України, правоохоронні органи тощо);

- протягом трьох робочих днів будь-яким способом повідомити Страховика та направити письмове повідомлення про подію і інші обставини, пов’язані з подією та Договором страхування;

- вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку;

- надати Страховику всю необхідну документально підтверджену інформацію про стан застрахованих тварин чи птиці на момент страхового випадку;

- представити Страховикові всі необхідні документи для встановлення причини загибелі (падежу), змушеного забою, утрати застрахованих тварин і визначення розміру збитку;

- по можливості зберегти до прибуття представника страховика труп (трупи) тварини для огляду і складання страхового акта.

1. Складання страхового акта

Після одержання від Страхувальника заяви про подію, що має ознаки страхового випадку, і документів відповідних компетентних органів, Страховик протягом 15 днів складає страховий акт за встановленою формою. До страхового акту додаються висновки відповідних компетентних органів про причини загибелі (падежу), вимушеного забою, втрати застрахованих тварин.

При наявності протоколу розтину трупів тварин або акта про знищення, вимушений забій, у яких фахівцями державної ветеринарної служби зазначені причини, що викликали падіж, вимушений забій тварин, спеціального висновку до страхового акта не потрібно.

Акт із усіма документами оформляється структурним підрозділом ЗАТ "Страховка", на території якого стався страховий випадок.

2. Визначення розміру збитку і страхового відшкодування

Страхове відшкодування за загиблих, полеглих, вимушено забитих, втрачених тварин виплачується в розмірі збитку, але не вище страхової суми, встановленої за договором страхування для даного виду і вікової групи тварин.

Страхова виплата провадиться: при загибелі, падежі, втраті застрахованих тварин – у розмірі страхової суми, встановленої для цієї тварини даного виду і вікової групи тварин, зазначеної в договорі для відповідної групи; при вимушеному забої – різниця між страховою сумою, встановленої для цієї тварини даного виду і вікової групи тварин і ринковою вартістю м’яса, субпродуктів, придатних в їжу та шкіри, що склалася на день настання страхового випадку.

При загибелі хутрових звірів і кроликів відшкодування визначається в розмірі різниці між страховою сумою тварин і вартістю шкурок (при наявності висновку Державної ветеринарної служби про їхню придатність). А при вимушеному забої кроликів розмір страхового відшкодування розраховується шляхом вирахування з страхової суми вартості придатного в їжу м’яса і шкурок.

Кількість і вартість зданих шкурок кроликів, хутрових звірів підтверджується документом заготівельної організації про ринкові ціни, сформовані на день настання страхового випадку – документи представляються Страхувальником.

У випадку відсутності заготівельної організації або відмовлення в прийомі шкурок через повну непридатність їх, Страховикові представляється складений комісією в господарстві (з обов’язковим включенням до складу комісії представника Державної ветеринарної служби і представника Страховика) акт про знищення шкурок із вказівкою причини знищення.

Якщо через причини, що викликали вимушений забій тварин, м’ясо визнане цілком непридатним у їжу, страхове відшкодування визначається в розмірі страхової суми, встановленої для цієї тварини даного виду і вікової групи тварин, згідно з умовами Договору.

Повна або часткова непридатність м’яса в їжу встановлюється фахівцями Державної ветеринарної служби відповідно до Правил ветеринарного огляду забійних тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м’яса і м’ясних продуктів.

Вартість придатного в їжу м’яса встановлюється на підставі сформованої в регіоні вільної (ринкової) ціни на момент настання страхового випадку.

Слід мати на увазі, що по ризиках „інфекційні хвороби” та „пожежа”, розрахунок розміру страхового відшкодування проводиться в цілому по групі (видовій (віковій) з вирахуванням розміру франшизи, яка розраховується в цілому по цій групі. По ризиках „стихійні лиха”, „нещасний випадок”, „протиправні дії третіх осіб”, розрахунок страхового відшкодування проводиться по кожній постраждалій тварині з вирахуванням франшизи, яка розраховується виходячи з вартості кожної загиблої тварини.

Якщо на день страхового випадку страхувальник уклав договори страхування тварин з декількома страховиками (подвійне страхування), відшкодування збитку розподіляється пропорційно співвідношенню страхових сум, у яких вони були застраховані кожним страховиком. При цьому страхове відшкодування не може перевищувати дійсну вартість тварин.

Приклад 1.

У господарстві були застраховані 20 березня 2006 р. 200 корів (два корівника по 100 голів у кожному) від інфекційних захворювань.

Загальна страхова сума – 500 000 гривень. Вартість однієї худоби погоджена в сумі 2500 грн. Франшиза за договором встановлювалася у розмірі 20%. В результаті інфекційного захворювання, протягом 10 - 15 червня 2006р. в господарстві трапилась загибель 45 корів в одному із корівників.

У цьому випадку спочатку варто визначити середню страхову суму на одну групу (корівник) великої рогатої худоби, що становить 250 000 гривень, при цьому, вартість однієї голови становить 2 500 грн. Франшиза по цій групі (корівнику) становить

250 000 грн. * 20 % = 50 000

Збиток за 45 полеглих корів складе: 2 500* 45 – 50 000 = 62 500 грн. Страхове відшкодування варто виплатити у визначеному розмірі.

Приклад 2.

У фермерському господарстві 10 квітня 2006р. застраховані 24 голови дорослого поголів’я великої рогатої худоби на загальну страхову суму 48 000 гривень - від усіх страхових ризиків. Встановлений за договором рівень безумовної франшизи становить 10% від загальної страхової суми.

15 травня 2006р. у результаті аварії електромережі, електрострумом було вбито дві голови великої рогатої худоби. Розмір збитку і виплата страхового відшкодування складе:

Страхова сума на одну голову дорівнює 48 000 грн/24 = 2 000 грн. При падежі тварини ця сума і є збитком. Розмір безумовної франшизи на одну тварину: 200 грн. (2 000 х 0,10). Окрім того, господарство продало м’ясо і шкіри загиблих тварин на загальну суму 1 500 грн.

Таким чином, розмір страхового відшкодування складе: 2 000 * 2 – 200 * 2 – 1 500 = 2 100 грн.

Договором страхування тварин може бути передбачена сплата страхових внесків у три терміни; перший внесок 50% суми страхового платежу, другий внесок 25 % від суми страхового платежу, третій внесок 25 % від суми страхового платежу, повинні сплачуватись у строк передбачений Договором страхування.

Приклад 3.

У господарстві 8 червня 2006р. було застраховано племінне поголів’я великої рогатої худоби в кількості 150 голів від усіх ризиків. Обрана франшиза становила 10 %. Загальна страхова сума склала 1 000 000 грн. Розмір страхових внесків обчислений у сумі 35 000грн. Сплата страхових внесків у договорі передбачена двома частинами. Останній термін 1 серпня 2006р., до якого господарством сплачено страхової премії в розмірі 60 % від обчисленої річної суми внесків. У результаті пожежі в одному із тваринницьких приміщень 15 липня 2005 р. загинуло (отруїлося чадним газом) 45 застрахованих тварин.

Визначити розмір збитку і суму страхового відшкодування.

Страхова сума на одну групу великої рогатої худоби складає – 1 000 000 грн/2 (підприємство мало два корівника по 75 голів у кожному, тобто дві групи тварин) = 500 000 грн. Вартість загиблих тварин складе 500 000 грн/75 (кількість тварин в групі) * 45 (кількість загиблих тварин) = 300 000 грн. Збиток для господарства визначається в розмірі 300 000 грн. – 50 000 грн (розмір франшизи у грошовому еквіваленті для постраждалої групи тварин) = 250 000 грн. Страхове відшкодування підлягає виплаті в сумі 150 000 грн. (250 000 грн. х 0,6).

3. Порядок врегулювання збитків при страхуванні родин бджіл у вуликах.

При настанні страхового випадку Страхувальник повинний:

– ужити можливих заходів до рятування застрахованих родин бджіл;

– при загибелі (падежі) родин бджіл у вуликах у результаті страхових випадків заявити у відповідні компетентні органи;

– у добовий термін, не враховуючи вихідних і святкових днів, письмово повідомити Страховика про подію, що відбулася;

– пред’явити представникові Страховика на місці пошкоджені вулики, а також загиблі родини бджіл.

Примітка: родина бджіл визнається загиблої в тому випадку, якщо загине більш 60 % бджіл (включаючи матку).

При одночасній загибелі в господарстві декількох родин бджіл складається один акт. Кількість загиблих родин у цьому випадку в акті вказується прописом.

Збитком вважається: у випадку загибелі (втрати) родин бджіл – їх вартість у розмірі встановлених страхових сум;


Визначення розміру збитку і виплати страхового відшкодування зі страхування тварин - 5.0 out of 5 based on 1 vote