10 | 12 | 2016
Экономика
Литература

Інструкція про проведення огляду пошкоджених транспортних засобів

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (2 Голоса)

Додаток 6

ІНСТРУКЦІЯ ПРО ПРОВЕДЕННЯ ОГЛЯДУ ПОШКОДЖЕНИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ

Київ – 2007

Зміст

1.  Загальні положення, мета і завдання проведення огляду.

2.  Підготовка до проведення огляду.

3.  Проведення огляду.

4.  Прикінцеві положення.

Додатки

Додаток 1. Приблизний перелік комплекту обладнання та інструментів для здійснення огляду пошкодженого транспортного засобу.

Додаток 2. Інструкція щодо визначення кількості нормо-годин ремонтних робіт для транспортного засобу іноземного виробництва.

Додаток 3. Рекомендації з проведення фотографування пошкодженого транспортного засобу і загальні вимоги до фотографій.

1.  Загальні положення, мета і завдання проведення огляду

1.1. Ця Інструкція є документом, який встановлює для підрозділів ЗАТ "Страховка" (ЦВЗ), працівники яких (спеціалісти з огляду) здійснюють огляд пошкоджених ТЗ, єдину процедуру проведення огляду пошкоджених транспортних засобів (ТЗ) при настанні страхових випадків за договорами добровільного страхування наземних транспортних засобів, обов’язкового та добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників ТЗ.

1.2. Інструкція деталізує порядок проведення огляду пошкоджених ТЗ, визначений Методикою товарознавчої експертизи та оцінення дорожніх транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 24 листопада 2003 р. № 142/5/2092, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 р. за № 1074/8395.

1.3. Принципами організації і проведення огляду є: прозорість і відкритість процесів, єдина процедура оформлення документів, професіоналізм виконавців при дотриманні прав страхувальників й інших зацікавлених осіб.

1.4. Мета проведення огляду пошкоджених ТЗ випливає з мети проведення незалежної автотехнічної експертизи:

– встановлення обставин, що впливають на виплату страхового відшкодування:

а) наявність і характер технічних пошкоджень транспортного засобу;

б) причини виникнення технічних пошкоджень транспортного засобу;

в) технологія, об’єм і вартість ремонту транспортного засобу;

– визначення вартості об’єкта, виходячи з його технічного стану.

1.5. Основними завданнями, які реалізуються при здійсненні огляду, є:

– перевіряння відповідності ідентифікаційних даних ТЗ наданим документам;

– встановлення і фіксація наявності, характеру і ступеня пошкоджень ТЗ;

– встановлення відповідності пошкоджень ТЗ до події, що має ознаки страхової;

– визначення видів ремонтних робіт, необхідних для усунення пошкоджень ТЗ;

– визначення за необхідності стану і зношення ТЗ, або його придатних залишків.

1.6. Основним методом, що застосовується при огляді ТЗ, є органолептичний. Пошкодження ТЗ фіксуються за зовнішнім оглядом без проведення демонтажних робіт.

1.7. За необхідності застосовуються інструментальні методи з використанням технічних засобів вимірювання і контролю, або діагностичного обладнання.

У якості доказової бази можуть використовуватися тільки результати вимірів, отримані з використанням засобів вимірювання, що пройшли повірку в установленому порядку.

1.8. З метою забезпечення об’єктивності і доказовості при огляді пошкодженого ТЗ в обов’язковому порядку здійснюється фотографування.

1.9. Для забезпечення можливості якісного проведення огляду спеціаліст повинен мати необхідне обладнання. Примірний перелік комплекту обладнання наведений у додатку 1.

2. Підготовлення до проведення огляду

2.1. Огляд пошкодженого ТЗ з оформленням акта огляду здійснюється спеціалістом з огляду ЦВЗ.

2.2. Додатковий огляд ТЗ проводиться, якщо у процесі ремонту (перевіряння, дефектування) ТЗ були виявлені приховані пошкодження. За результатами такого огляду складається акт додаткового огляду ТЗ. Додатковий огляд здійснює спеціаліст з огляду ЦВЗ. Акт додаткового огляду оформляється на типовому бланку з посиланням на первинний акт.

2.3. Дата, час і місце огляду повинні бути попередньо погоджені з учасниками огляду. Виключенням є випадки самостійного прибуття Страхувальника (потерпілого) на пошкодженому ТЗ до Страховика для написання заяви про настання події. У цьому випадку, за наявності такої можливості, здійснюється огляд пошкодженого ТЗ Страхувальника (потрепілого) без попереднього погодження.

2.4. Залежно від виду страхування при проведенні огляду повинні бути присутні:

2.4.1. За договорами добровільного страхування наземних ТЗ:

– Страхувальник (представник Страхувальника; особа, допущена до керування ТЗ) – при страхуванні ТЗ за ризиком „ДТП”;

– другий учасник (учасники) дорожньо-транспортної події (ДТП), або винуватець заподіяння шкоди ТЗ Страхувальника у випадку, якщо згідно з документами ДАІ, ВВС УМВС, або згідно з обставинами справи до них можливе пред’явлення регресної вимоги (або згідно з умовами договору страхування);

2.4.2. За договорами обов’язкового і добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників ТЗ:

– потерпілий (представник потерпілого);

– Страхувальник у випадках, коли до нього може бути пред’явлена в подальшому регресна вимога, а також у тому випадку, коли у Страховика виникли підозри у страховому шахрайстві (щоб співставити пошкодження, отримані ТЗ потерпілого та Страхувальника).

В огляді можуть також брати участь інші зацікавлені особи.

2.5. Виклик на огляд пошкодженого ТЗ особи, якій у майбутньому може бути пред’явлена регресна вимога, здійснюється:

2.5.1. Шляхом направлення на адресу, вказану у довідці ДАІ (ВВС), телеграми з повідомленням про вручення. Телеграма повинна бути направлена не пізніше, ніж за три дні до дати проведення огляду, а якщо особа, яку запрошують, проживає або знаходиться в іншому місті чи районі – за шість днів, не рахуючи дня вручення і часу на дорогу.

Примітка: приблизним текстом телеграми може бути:

„Пропонуємо прибути для участі в огляді пошкодженого автомобіля (марка, модель), державний номер _____. Огляд відбудеться „__”____200_ р. о _ годині за адресою __________. У випадку неявки огляд буде здійнюватися без Вашої участі.

Телефон, посада і прізвище особи, яка направляє телеграму”.

Телеграма направляється від імені Страховика, поштово-телеграфні видатки належить включати до суми регресної вимоги.

У випадку проведення незалежної експертизи повідомлення учасників огляду входить в обов’язки замовника експертизи або може бути за домовленістю покладено на виконавця;

2.5.2. Якщо з особою, яку запрошують на огляд, є прямий зв’язок (наприклад, телефон, можливість сповіщення нарочним), то може бути застосований спрощений варіант процедури виклику, якщо проти цього не заперечує особа, яку викликають. Наприклад, така особа може бути повідомлена про проведення огляду менше, ніж за вказаний вище термін, або в день проведення огляду.

2.6. Транспортний засіб для проведення огляду надає власник ТЗ, або уповноважена ним особа, яка має довіреність, оформлену нотаріально або іншим способом (довіреність, що видається юридичними особами, не потребує нотаріального засвідчення), або особа, яка користується, або розпоряджається ТЗ на підставі цивільно-правового договору (оренди, лізингу, прокату).

2.7. Огляд ТЗ повинен здійснюватися у світлий час доби або при достатньому штучному освітленні. В умовах недостатнього освітлення, або обмеженого доступу до транспортного засобу, який ускладнює проведення огляду, огляд повинен бути перенесений в інше місце або на інший час.

2.8. ТЗ надається для огляду у чистому вигляді. Проведення огляду ТЗ з забрудненням кузова, яке може вплинути на результат огляду, заборонено.

2.9. До початку огляду ТЗ спеціаліст з огляду зобов’язаний з’ясувати особу учасників огляду на підставі паспорта, або посвідчення особи офіцера, військового квитка, посвідчення водія;

Якщо особа, яка надає ТЗ для огляду:

а) є власником ТЗ – звірити дані про власника, зазначені у свідоцтві про реєстрацію ТЗ, з даними документа, який посвідчує особу;

б) не є власником ТЗ:

– звірити дані про власника ТЗ, зазначені у свідоцтві про реєстрацію ТЗ, з даними у належно оформленій довіреності та (або) цивільно-правовому договорі;

– звірити дані про особу, яка надає ТЗ для огляду, з даними в належно оформленій довіреності та (або) цивільно-правовому договорі, а також перевірити термін дії цих документів;

– на підставі належно оформленої довіреності та (або) цивільно-правового договору встановити право особи, яка надає ТЗ на огляд, на представлення інтересів у страховій або експертній компанії з питань урегулювання збитку.

Огляд не може бути початий у випадку відсутності у особи, яка надала пошкоджений ТЗ для огляду, належно оформлених документів, невідповідності даних, зазначених у них, або закінчення терміну дії довіреності (договору). У цьому випадку спеціаліст повинен запропонувати підготувати необхідні документи і погодити новий час проведення огляду з дотриманням необхідних вимог.

2.10. Перед проведенням огляду спеціаліст з огляду повинен ознайомити учасників з порядком дій, їхніми правами і обов’язками, а в процесі проведення огляду ТЗ пояснювати присутнім особам свої дії.

Приблизний текст інформації наведений нижче.

„Доброго дня. Я Іванов Іван Іванович – спеціаліст з огляду ЗАТ "Страховка". На підставі (вказати на якій підставі, наприклад: скерування ЦВЗ, ЄРВЦ ГО, телеграми, листа) я буду проводити огляд пошкодженого автомобіля (марка, тип), державний номер _______, що належить (вказати прізвище власника ТЗ).

При огляді присутні:

– представник власника (ПІБ) за дорученням;

– представник страхової компанії (вказати назву) за дорученням.

Другий учасник ДТП (ПІБ) на огляд запрошений телеграмою – не прибув”.

2.11.Основними документами, які регламентують дії спеціаліста при огляді, є затверджена в ЗАТ "Страховка" Інструкція про проведення огляду пошкоджених ТЗ і технологічна документація заводу-виробника.

2.12.При огляді виконуються такі дії:

– ідентифікація ТЗ шляхом звіряння номерів з реєстраційними документами,

– визначення зони аварійного контакту під час ДТП, що сталося, та пошкоджень, що відносяться до даної ДТП. Пошкодження, що не відносяться до вказаної ДТП: сліди відновлювального ремонту, особливості комплектації і стану ТЗ фіксуються окремо.

2.13. За результатами огляду складається акт, на підставі якого будуть розраховуватися можливі витрати на проведення ремонту і буде прийматися рішення про виплату страхового відшкодування.

2.14. Доцільність відновлення або заміни деталей визначається, виходячи з рекомендацій заводу-виробника або технології ремонту.

2.15. Обов’язком учасників огляду є надання спеціалістові з огляду документів і відомостей, що є у їхньому розпорядженні, про обставини і стан ТЗ, який оглядається стосовно обставин настання ДТП.

Учасники огляду, які беруть участь в огляді, можуть ставити питання і отримувати пояснення, звертати увагу спеціаліста з огляду на пошкодження, які він не зазначив у акті. Після закінчення огляду всі зацікавлені особи, які брали у ньому участь, підписують акт і можуть записати свої зауваження, якщо їх не задовольняють пояснення спеціаліста з огляду. Відмова від підписання акта може сприйматися як неприймання участі в огляді. У цьому випадку в акті огляду робиться запис про те, що дана особа відмовилася від підписання акта.

2.16. За необхідності експерт інформує учасників про класифікацію пошкоджень (за аналогією до пп. 3.10.2), ремонтних робіт на ТЗ виробництва СНД і наводить короткий опис таких робіт (за аналогією до пп. 3.10.3).

3. Проведення огляду

3.1. Акт огляду повинен бути складений на бланку акта огляду чітко і розбірливим почерком.

3.2. Першочергово фіксуються вихідні дані (дата огляду, місце, точний час, дані виконавця і учасників огляду).

Спеціаліст з огляду повинен порівняти дані ТЗ, який оглядається з даними свідоцтва про реєстрацію ТЗ і занести до акта огляду інформацію про номер свідоцтва про реєстрацію і дату його видавання, марку і модель, тип кузова, колір, державний реєстраційний номер, рік випуску, ідентифікаційний номер (VIN), об’єм двигуна, а також інші дані, що можуть впливати на хід огляду або результати подальших розрахунків (тип пофарбування).

У випадку невідповідності фактичних ідентифікаційних даних ТЗ даним, вказаним у свідоцтві про реєстрацію ТЗ, подальший огляд ТЗ не проводиться. Особа, яка виконує огляд, робить запис про це в акті огляду (як вказано у пп. 3.10.11) з зазначенням того, які саме невідповідності ним були виявлені, а пізніше повідомляє про це свого керівника за підпорядкуванням у письмовому вигляді для прийняття рішення по суті, в т. ч. з залученням працівників Служби економічного та інформаційного захисту Товариства.

3.3. Спеціалісту з огляду повинен бути забезпечений доступ до моторного відсіку, салона, багажного відділення ТЗ. Якщо такий доступ не забезпечений, недопустимо використовувати механічні засоби для відкриття капоту, дверей або багажника. Власник або його представник повинен особисто забезпечувати доступ до всіх зазначених вище частин ТЗ.

3.4. Перед початком проведення огляду потрібно сфотографувати пошкоджений ТЗ. Рекомендації з проведення фотографування і загальні вимоги до фотографій представлені у додатку 3.

3.5. За результатами візуального огляду ТЗ спеціаліст з огляду символом „Х” відзначає у відповідній клітинці опції ТЗ у розділі „Комплектація” акта огляду. Невикористані клітинки розділу „Комплектація” рекомендується перекреслити.

3.6. Покази одометра вписуються в розділ „Дані одометра” акта огляду з зазначенням одиниць виміру (км). Якщо механічний одометр пошкоджений або електронний одометр не працює (наприклад, відключений через несправність електрообладнання ТЗ) і встановити його показники неможливо, в акті огляду ТЗ робиться відповідний запис. Якщо власник надав сервісну книжку (подорожній лист чи інший документ), де вказаний показник одометра на визначену дату, потрібно в акті огляду зробити запис згідно з цими даними.

3.7. Спеціаліст з огляду визначає, чи відносяться отримані в даній ДТП пошкодження ТЗ до одного випадку, і зазначає межі зони аварійних пошкоджень.

3.8. Пошкодження, що не мають причинно-наслідкового зв’язку з ДТП, яка розглядається (сліди відновлювального ремонту і дефекти експлуатації), але наявність яких може вплинути на розмір затрат з усунення наслідків настання ДТП, або розрахунок зношення автомобіля, фіксуються в акті з детальним описом і зазначенням їхніх основних характеристик (розмір, місце знаходження, класифікація, напрямок тощо). Фотографії таких пошкоджень виконуються з дотриманням вимог транспортно-трасологічної експертизи ( див. п. 2 додатка 3).

3.9. Для уникнення неточностей або ненавмисного пропуску пошкоджених деталей, огляд рекомендується виконувати від місця водія за годинниковою стрілкою.

3.10. Акт огляду заповнюється спеціалістом з огляду під час виконання огляду, або після його закінчення в приміщенні, якщо для заповнення акта огляду існують несприятливі умови (погана погода, холод тощо).

Спеціаліст з огляду здійснює опис пошкоджень з використанням таких визначень і термінів:

3.10.1. У розділі „Назва деталі та опис пошкоджень” вказуються назви пошкоджених деталей і кваліфікація їх пошкодження:

– деформація – пошкодження деталі, коли порушена її форма;

– подряпина – слід на поверхні, який не порушує форму деталі;

– витяжка металу – пошкодження, пов’язане з порушенням форми і зміною товщини деталі;

–порушення ЛФП – неглибокі подряпини або інші пошкодження ЛФП, не пов’язані з порушенням основи металу;

– ум’ятина – зміна форми поверхні без порушення форми деталі за її периметром;

– гострі складки – складки металу, при яких утворюються гострі грані;

– заломи ребер жорсткості – деформація направляючих металевих ребер на внутрішній частині деталей кузова;

– розрив металу – форма пошкодження деталі кузова, при якій порушується її цілісність;

– перекос пройому дверей, вікон або кузова, наприклад: складний перекос кузова – одночасне порушення геометричних параметрів передніх і задніх лонжеронів, або пошкодження кузова з порушенням геометричних параметрів передніх чи задніх лонжеронів і каркасу салону або тільки передніх лонжеронів для автомобілів, у конструкції яких відсутня поперечина переднього моста (понад допустимі межі);

3.10.2. Ступінь пошкодження визначається лінійними розмірами (глибиною, шириною, довжиною) або відношенням площі пошкодженої частини до загальної площі деталі (у % або частинах). При визначенні категорії ремонту необхідно враховувати, що:

– для ТЗ виробництва СНД категорії ремонту визначаються на підставі РД 37.009.024-92 „Прийом, ремонт і випуск з ремонту кузовів легкових автомобілів”, а саме:

ремонт 1 – виправлення пошкоджень у легкодоступних місцях (при деформації до 20 % поверхні деталі);

ремонт 2 – виправлення пошкоджень з нагрівом, зварюванням, або ремонт 1 при деформації до 50 % поверхні деталі;

ремонт 3 – виправлення пошкоджень з розбиранням, зварюванням, частковою реставрацією до 30 % поверхні деталі. Часткова реставрація деталей може виконуватися шляхом усунення пошкодження шляхом витяжки, правки з усадкою металу, вирізанням ділянок, що не підлягають ремонту, виготовленням ремонтних вставок з вибракуваних деталей кузова або листового металу з наданням йому форми деталі, яка відновлюється з застосуванням лютування або наповнювачів;

3.10.3. У наступних підрозділах, позначених латинськими буквами „E” (замінення), „I” (ремонт), „L” (пофарбування), „H” (антикор внутрішній) – робиться позначка символом „Х”. У графі „Примітки” для ТЗ іноземного виробництва, вказується кількість нормо-годин, потрібна для проведення ремонту вказаної деталі (наприклад: 2 н/г) (додаток 2);

3.10.4. Ремонт деталі не може призначатися, якщо його вартість перевищує вартість деталі і робіт з її замінення;

3.10.5. При огляді кузова або рами ТЗ без застосування засобів вимірювання спеціаліст може зафіксувати тільки зміщення деталей кузова відносно решти частин.

Наявність перекошення кузова або пройомів може бути, як правило, зафіксована тільки після проведення відповідних замірів;

3.10.6. Якщо спеціаліст з огляду, який виконує огляд ТЗ, не має достатнього досвіду і кваліфікації з призначення ремонтних робіт, або він не зовсім упевнений в правильності такого визначення, необхідно детально описати дане пошкодження в графі „Назва деталі та опис пошкоджень”. В такому випадку необхідно зробити позначку „Х” у клітинці стовпчика „I”;

3.10.7. Якщо при огляді виявлені пошкодження скляних елементів салону, приладів освітлення і дзеркальних елементів, то слід пам’ятати, що при пошкодженні вони не підлягають ремонту. При зазначенні пошкоджень скляних поверхонь потрібно відобразити в акті торгову марку виробника і за можливості зробити фотографію пошкодження.

Як правило, заміненню підлягають також і нефарбовані пластикові деталі, що мають сколи і тріщини;

3.10.8. Замінення колісних дисків здійснюється тільки за наявності інших пошкоджень ТЗ внаслідок однієї ДТП і може призначатися тільки при значних пошкодженнях та неможливості проведення ремонту. При призначенні замінення шин необхідно в повному обсязі вказати їх марку та характеристики.

За необхідності замінення частин, що мають інші нормативи зношення, ніж ТЗ (АКБ, шини), потрібно окремо зафіксувати їх стан, рік випуску або вказати ступінь зношення;

3.10.9 Якщо спеціаліст з огляду зробить висновок, що ряд пошкоджень може бути виявлений тільки при демонтажі ТЗ під час здійснення ремонту, потрібно в акті огляду після всіх записів вказати „Можливі приховані пошкодження в зоні зіткнення…” (з обов’язковим зазначенням можливих деталей (вузлів));

3.10.10. Спеціаліст з огляду також повинен в акті огляду зазначити виявлені ним при здійсненні огляду невідповідності і врахувати їх при розрахуванні вартості відновлювального ремонту (збитку), зокрема:

а) невідповідність характеру або обсягу пошкоджень обставинам ДТП, розходження у строках або інших зафіксованих у різних документах фактах, що дозволяють поставити питання про проведення додаткового перевіряння, розслідування або транспортно-трасологічної експертизи.

Приклад запису в акті: „Загальний характер пошкоджень, їх розташування не відповідають обставинам ДТП. Нема фрагментарних залишків деталей та відсутні деталі в місцях їх кріплення. Причинно-наслідковий зв’язок пошкоджень з заявленим ДТП може бути встановлений після проведення додаткового дослідження”;

б) невідповідність частини пошкоджень, вказаних у довідці ДАІ (ВВС) пошкодженням, виявленим при огляді ТЗ і які не знаходяться з ними у причинно-наслідковому зв’язку (наприклад, розташованих далеко від місця локалізації основних пошкоджень; наявні сліди дії від зіткнення автомобілів спрямовані в інший бік відносно решти слідів; наявні нашарування фарби не співпадають з кольором фарби кузова ТЗ другого учасника, наявні сліди застарілої корозії тощо).

Приклад запису: „Причинно-наслідковий зв’язок пошкоджень (перерахувати яких), наявних на ТЗ і вказаних у довідці ДАІ, з пошкодженнями, отриманими ТЗ

у результаті настання даної ДТП, не встановлений. При розрахуванні вартості відновлювального ремонту ТЗ дані пошкодження не підлягають врахуванню”;

в) необхідність нарахування на пошкоджені в ДТП деталі додаткового зношення внаслідок наявних на них слідів відновлювального ремонту і дефектів експлуатації.

Приклад запису: „ТЗ має пошкодження (вказати їх місце і характер), які є дефектами експлуатації. При розрахуванні вартості відновлювального ремонту ТЗ вказані деталі в розрахунок не приймати” або „ТЗ має сліди відновлювального ремонту (вказати їх місце і характер) на пошкоджених в ДТП деталях. При розрахуванні вартості відновлювального ремонту ТЗ, вартість перерахованих деталей знизити додатково на 25 %”;

3.10.11. Висновок про конструктивну загибель ТЗ може бути зроблений, якщо замінення підлягають усі номерні частини, що дозволяють після ремонту здійснити ідентифікацію ТЗ (до таких деталей відносяться двигун та кузов);

3.10.12. Висновок про економічну недоцільність здійснення відновлювального ремонту повинен бути підтверджений розрахунком, тому спеціаліст робить тільки відповідний запис в акті;

3.10.13. Якщо спеціаліст з огляду робить висновок про конструктивну загибель ТЗ або передбачає можливість економічної недоцільності здійснення відновлювального ремонту, він повинен якомога повніше відобразити в акті чи в додатку до нього обсяг пошкоджень і стан агрегатів, вузлів і деталей з метою визначення їх вартості у якості придатних залишків і зафіксувати показники для проведення оцінення вартості ТЗ перед настанням ДТП;

3.10.14. З метою виключення можливості наступного доповнення акта огляду усі незаповнені лінійки після закінчення складання акта повинні бути закреслені у вигляді латинської букви „Z”;

3.10.15. Акт підписує спеціаліст з огляду, який проводив огляд, а також всі зацікавлені особи, які брали участь в огляді пошкодженого ТЗ. Учасник огляду має право власноручно викласти в акті огляду свої зауваження та (або) особливу думку (зауваження).

У випадку відмови одного з учасників огляду від підписання акта спеціаліст з огляду повинен відобразити в акті причину відмови цього учасника від підписання акта. Решта учасників огляду і спеціаліст з огляду повинні засвідчити цей факт своїми підписами;

3.10.16. Фотографії повинні бути сформовані в електронному вигляді і розміщені в електронній папці, заведеній стосовно даного страхового випадку на Страхувальника. Фотографії разом з актом огляду у відсканованому вигляді повинні бути направлені до ЄРВЦ ГО.

4. Прикінцеві положення

4.1. При отриманні інформації від Страхувальника (потерпілого) або працівників СТО, які здійснюють ремонт ТЗ, про виявлення прихованих дефектів (пошкоджень) ТЗ, який раніше оглядався, спеціаліст Товариства зобов’язаний запропонувати СТО негайно припинити ремонт і дати йому можливість здійснити додатковий огляд ТЗ. Додатковий огляд здійснюється згідно з встановленою процедурою і з виконанням тих самих вимог, що висуваються до основного, описаного в Інструкції.

4.2. Акт, підписаний спеціалістом з огляду (а також додатковий акт, якщо він складався), є невід’ємною частиною справи і є підставою для розрахування розміру страхового відшкодування спеціалістом ЄРВЦ ГО.

4.3. Оригінал акта огляду зберігається у справі, яка знаходиться в ЄРВЦ ГО до моменту розрахунку розміру збитку і складення страхового акта.

Додаток 1

Приблизний перелік

комплекту обладнання та інструментів для проведення огляду

пошкодженого транспортного засобу

Вимоги до обладнання, яким повинен бути забезпечений спеціаліст з огляду:

–  фотоапарат цифровий;

–  планшет с утримувачем;

–  масштабна лінійка, вимірювальна рейка, рулетка;

–  гелієва ручка синього, або чорного кольору;

–  ліхтарик;

–  бланки.

Вимоги до обладнання стаціонарного місця огляду (в тому числі на договірній основі зі СТО, для проведення додаткових оглядів):

–  оглядова яма, підйомник;

–  переносна лампа;

–  пристрій для контролю геометрії кузова.

Додаток 2

Інструкція
щодо визначення кількості нормо-годин ремонтних робіт
для транспортного засобу іноземного вирбництва

Назва деталі

Види ремонтних робіт

Усунення пошкоджень у легкодоступних місцях до 20 % поверхні

Усунення пошкоджень зі зварюванням деформованої деталі до 50 % поверхні

Усунення пошкоджень з демонтажем вузла із зварюванням та частковою реставрацією до 30 % поверхні

Крило переднє (праве та (або) ліве)

0,95–2,00

2,00–3,60

3,60–5,00

Капот

1,2–2,0 

2,80–4,90

4,90–6,20

Бризковик переднього крила (праве та (або) ліве)

1,60–2,50

2,50–6,50

6,50–9,70

Лонжерон передній (правий та (або) лівий)

– 

2,60–3,50

3,50–7,20

Панель передка (рамки радіатора)

0,95–2,90

2,90–4,30

4,30–5,00

Поперечина рамки радіатора (верхня та (або) нижня)

1,00–2,00

2,00–3,00

3,00–4,00

Щиток передка

1,50–2,60

2,60–3,80

3,80–6,70

Панель рами вітрового вікна

1,30-2,20

2,20-3,70

3,70-4,80

Двері передні та (або) задні

1,00-2,50

2,50-4,40

4,40-5,50

Панель даху

(тип кузова універсал)

2,7–4,40

(3,00–5,30)

4,40–8,50

(5,30–9,80)

8,50–15,00

(9,80–17,00)

Крила задні (бічні)

1,70–2,50

2,50–4,50

4,50–7,40

Кришка багажника

1,00–1,80

1,80–3,50

3,50–4,50

Панель задка

1,20–2,50

2,50–4,40

4,40–6,50

Лонжерон задньої підлоги (правий та (або) лівий)

1,50–2,50

2,50–3,50

3,50–4,50

Панель задньої підлоги

1,50–2,50

2,50–3,60

3,60–4,50

Кузов, усунення перекошення

Нескладного пройому капота та (або) кришки багажника

3,40-5,50

Кузов, усунення перекошення

Середньої складності пройому капота та (або) кришки багажника та лонжеронів

5,50-9,50

Кузов, усунення перекошення

Складного перекошення задніх лонжеронів, каркасу кузова і пройому капота та (або) кришки багажника

9,50-18,50

Кузов, усунення перекошення

Усунення перекошення особливої складності

18,50-21,00

 

Додаток 3

Рекомендації з проведення фотографування пошкодженого транспортного засобу і загальні вимоги до фотографій

1. Перед проведенням огляду пошкодженого ТЗ необхідно провести фотографування, виходячи з таких вимог і рекомендацій:

а) оглядове фотографування (загального вигляду) – вигляд ТЗ спереду (зліва, справа) або ззаду під кутом близько 45 градусів до поздовжньої осі ТЗ, на якому повинен ясно розрізнятися номерний знак ТЗ на фоні загального вигляду пошкоджених частин ТЗ. Рекомендується при одній зоні пошкоджень робити не менше двох фотографій.

Фотографування загального вигляду при задовільних умовах освітлення і загальну фотозйомку пошкоджених зон необхідно здійснювати з відстані не менше 5 метрів з обов’язковим використанням вимірювальної рейки з прив’язкою розташування зони пошкоджень за висотою;

Схема виконання фотозйомки пошкодженого транспортного засобу (загальний вигляд)

Мал. 1. Схема виконання фотозйомки пошкодженого транспортного засобу (загальний вигляд).

б) фотографування ідентифікаційного номеру VIN ТЗ (за його відсутності – номеру кузова або рами);

Рекомендується додатково сфотографувати реєстраційні документи ТЗ і довідки з місця ДТП. За наявності розходжень фактичних номерів з даними реєстраційних документів фотографії документів і номерів виконуються в обов’язковому порядку.

Як приклад, VIN-код може знаходитися:

– під склом вітрового вікна у лівому передньому кутку панелі приладів;

– на задній панелі моторного відсіку посередині, під гумовим молдингом;

– на „стакані” стійки амортизатора (як правило, на правому);

– на „шилдику” передньої панелі моторного відсіку;

– у салоні ТЗ справа під килимком;

– на стійці передніх дверей кузова.

Номер рами на позашляховиках (джипах) може знаходитися на рамі за правим переднім або заднім колесом.

В окремих випадках, якщо автомобіль іноземного виробництва збирається на заводі в Україні, він має два VIN-коди – один заводу виробника, що кріпиться у звичайному для таких ТЗ місці, інший – заводу, який здійснював збирання. Тоді окрема алюмінієва пластинка із зазначенням номера кузова кріпиться на кузові. Фотографувати і зазначати в акті огляду слід обидва VIN-коди;

в) фотографування вузлів – пошкодження, що охоплюють одну або декілька суміжних деталей (вузлів);

г) детальні (масштабні) фотографування – окремі (локальні) пошкодження ТЗ з близької відстані.

З метою подальшого визначення розміру пошкоджень ТЗ у безпосередній близькості до об’єкта зйомки потрібно прикріпити масштабну лінійку (полотно рулетки).

На фотографіях повинні бути зафіксовані всі пошкодження.

Деталі, пошкоджені внаслідок ДТП, але відсутні на ТЗ (наприклад, відірваний бампер, дзеркало заднього вигляду), фотографуються окремо, за можливості поряд з порушеним кріпленням.

За наявності явно виражених деформацій кузова ТЗ, отриманих внаслідок аварійного контакту з іншим ТЗ або перешкодою, необхідно виконати фотографування таких місць, за можливості зверху.

2. Пошкодження, що не мають причинно-наслідкового зв’язку з ДТП, яке розглядається (в тому числі включені до довідки ДАІ), фотографуються з врахуванням забезпечення можливості здійснення транспортно-трасологічної експертизи (з обов’язковим використанням вимірювальної рейки або інших засобів вимірювання).

На фотографіях повинен бути зафіксований загальний вигляд зони пошкоджень і окремі пошкодження з прив’язкою за місцезнаходженням, можливістю візуалізації розмірів пошкоджень, з зазначенням основних характеристик (динамічні або статичні, направленість, глибина проникнення, наявність нашарувань тощо).


Інструкція про проведення огляду пошкоджених транспортних засобів - 5.0 out of 5 based on 2 votes