10 | 12 | 2016
Экономика
Литература

Інструкція про порядок врегулювання збитків за договорами добровільного страхування наземних транспортних засобів

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 4.75 (2 Голоса)

Інструкція про порядок врегулювання збитків за договорами добровільного страхування наземних транспортних засобів

Зміст

1. Загальні положення

4

2. Організація роботи з урегулювання збитків за договорами добровільного страхування наземних транспортних засобів

7

3. Приймання і перевіряння документів, що засвідчують настання страхових випадків

7

4. Огляд пошкоджених транспортних засобів страхувальників

10

5. Визначення розміру матеріального збитку (відновлювального ремонту)

13

6. Визначення розміру страхового відшкодування

15

7. Відмова у здійсненні виплати страхового відшкодування

19

8. Здійснення виплати страхового відшкодування

22

9. Реалізація регресних вимог Страховика

26

10. Прикінцеві положення

28

Додатки

Додаток 1. Журнал обліку заяв (повідомлень).

Додаток 2. Заява про настання події.

Додаток 3. Журнал обліку повідомлень.

Додаток 4. Перелік питань для з’ясування у заявника обставин викрадення транспортного засобу.

Додаток 5. Службова записка керівнику Служби економічного та інформаційного захисту (про перевіряння обставин викрадення ТЗ за ризиком Викрадення”).

Додаток 6. Службова записка керівнику Юридичного управління (про виплату відшкодування за викрадений транспортний засіб).

Додаток 7. Заява Страхувальника про виплату страхового відшкодування на рахунок СТО.

Додаток 8. Пам’ятка до заяви за договорами КАСКО.

Додаток 9. Інструкція про проведення огляду пошкоджених транспортних засобів.

Додаток 10. Страховий акт.

Додаток 11. Лист-відмова у здійсненні виплати страхового відшкодування.

Додаток 12. Службова записка керівнику ЄРВЦ про виявлені факти порушення умов страхування при укладенні договору страхування.

Додаток 13. Службова записка керівнику ЄРВЦ про виявлені недостовірні відомості, надані страхувальником.

Додаток 14. Акт огляду транспортного засобу.

Додаток 15. Довідка ДАІ (Ф № 2).

Додаток 16. Лист Страхувальникові про виплату страхового відшкодування.

Додаток 17. Лист страхувальникові про проведення додаткового розслідування обставин настання події.

Додаток 18. Лист страхувальникові про надання додаткових документів.

Додаток 19. Лист страхувальникові про офіційне отримання додаткових документів.

Додаток 20. Інформаційний лист.

Додаток 21. Скерування транспортного засобу на СТО для ремонту.

Додаток 22. Розрахунок до виплати.

Додаток 23. Акт розбіжностей з нарядом-замовленням (рахунком) СТО.

Додаток 24. Основні відмінності продуктів продуктової лінійки ПРОВІДНА АВТО.

Додаток 25. Договір про передавання прав власності.

Додаток 26. Інформація для особи, яка добровільно визнала свою вину в настанні ДТП.

Додаток 27. Заява Страхувальника про виплату страхового відшкодування за розрахунком спеціаліста ЦВЗ.

Додаток 28. Договір про намір добровільно відшкодувати завдані Товариству збитки.

Додаток 29. Акт передавання регресних справ у Юридичне управління.

Додаток 30. Запит на авторизацію договору.

 

1. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція є внутрішнім нормативним актом, який встановлює для структурних підрозділів Товариства, які займаються врегулюванням збитків, єдину процедуру врегулювання збитків при настанні страхових випадків за договорами добровільного страхування транспортних засобів, укладених відповідно до Правил добровільного страхування транспортних засобів № 20601 від 20 жовтня 2006 р.

1.2. Основною метою врегулювання збитків є:

а) встановлення факту виникнення, об’єму і розміру зобов’язань Страховика стосовно події, що має ознаки страхової; а у випадку визнання її страховою – здійснення виплати страхового відшкодування у встановлений термін;

б) мінімізація видатків Товариства при розгляді вимог про виплати, оптимізація сум виплат відповідно до чинного законодавства України і недопущення необґрунтованих виплат;

в) високий рівень обслуговування страхувальників, що сприятиме збереженню їх як клієнтів Товариства.

1.3. В Інструкції використовуються терміни і скорочення у нижченаведених значеннях.

БД – база даних.

Вартість відновлювального ремонту ТЗ – вартість ремонту пошкодженого (аварійного) ТЗ без врахування зношення – на замінні запасні частини (вузли, агрегати), розрахованого на підставі Методики товарознавчої експертизи і оцінки транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства Юстиції України, Фонду Держмайна України від 24 листопада 2003 г. № 142/5/2092.

Вартість збитку ТЗ – вартість ремонту пошкодженого (аварійного) ТЗ з врахуванням зношення на замінні запасні частини (вузли, агрегати), розрахованого на підставі Методики товарознавчої експертизи і оцінки транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства Юстиції України, Фонду Держмайна України від 24 листопада 2003 г. № 142/5/2092.

Викрадення – незаконне заволодіння застрахованим ТЗ з будь-якою метою (викрадення, або спроба викрадення застрахованого ТЗ, додаткового обладнання, встановленого у (на) ньому).

Гідравлічний удар – пошкодження двигуна застрахованого ТЗ внаслідок потрапляння води або іншої рідини, крім масла для двигуна, яке подається в циліндри двигуна при його нормальній роботі, в циліндри двигуна через повітряний фільтр, чи систему охолодження двигуна і подальшого стискання такої рідини під час роботи двигуна.

ДВЗ – Департамент врегулювання збитків Товариства.

Диспетчер – співробітник Контакт-центру, до компетенції якого входить отримання первинної інформації про подію, що має ознаки страхової; інформування особи, яка дзвонить про її дії на місці випадку; пропонування заявнику місця врегулювання збитку і приймання документів; доведення до відома заявника переліку документів, необхідних для надання при особистому зверненні до структурного підрозділу Товариства; передавання інформації про випадок в Єдиний розрахунково-виплатний центр Департаменту врегулювання збитків.

ДО – додаткове обладнання.

ДТП – зіткнення ТЗ з рухомими й нерухомими об’єктами, наїзд на них, в т. ч. на споруди, тварин, перешкоди, падіння і перевертання ТЗ, биття скла, напад тварин, самовільне падіння предметів на ТЗ, падіння у воду, під лід.

ЄРВЦ – Єдиний розрахунково-виплатний центр Департаменту врегулювання збитків, до компетенції якого входить: перевіряння виплатних документів; підготовлення додаткових документів для розгляду справи; визначення розміру страхового відшкодування на підставі даних, зібраних у виплатній справі; підготовлення рішення про здійснення або відмову здійснити виплату страхового відшкодування; узгодження виплатних документів з іншими структурними підрозділами Товариства; листування з компетентними органами, страхувальниками, потерпілими; передавання документів на виплату в бухгалтерію.

Інструкція – Інструкція про порядок врегулювання збитків за договорами добровільного страхування наземних транспортних засобів.

КАСКО – страхування за ризиками ДТП, ПДТО, Пожежа, Викрадення, Стихійне лихо.

Компетентні органи – органи державної влади України, до компетенцієї яких входить надання офіційної письмової інформації про обставини настання події, що має ознаки страхової.

Конструктивна загибель – таке пошкодження ТЗ, коли вартість відновлення (ремонту) складає 75 % і більше його дійсної вартості на день настання страхової події.

Контакт-центр – структурний підрозділ Товариства, який приймає інформацію про подію, що має ознаки страхової.

ЛФП – лакофарбове покриття.

МОП – менеджер офісних продажів, до компетенції якого (у межах повноважень з врегулювання збитків) входить первинний огляд пошкоджених ТЗ страхувальників, надання Страхувальникам первинної інформації про їх дії після настання страхової події, передавання первинних документів до ЦВЗ.

ОСЦПВ – обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.

ПДР – правила дорожнього руху.

ПДТО – протиправні дії третіх осіб.

СЕІЗ – Служба економічного та інформаційного захисту;

Спеціаліст адміністратор ЦВЗ, спеціаліст з обслуговування клієнтів, спеціаліст з огляду ЦВЗ.

Спеціаліст з огляду – працівник ЦВЗ (філіалу), в компетенцію якого входить проведення первинного та повторного оглядів ТЗ; попереднє визначення розміру суми відновлювального ремонту, або матеріального збитку, робота зі СТО, незалежними експертними організаціями.

Справа про виплату страхового відшкодування (виплатна справа) – передбачений Інструкцією й іншими локальними нормативними актами Товариства пакет документів, необхідний і достатній для прийняття рішення про здійснення виплати страхового відшкодування, або для підготовлення мотивованої відмови у її здійсненні.

СТО – станція технічного обслуговування автомобілів.

Страхова подія – подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок Страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальникові, застрахованій або іншій третій особі.

Страхувальник – фізична або юридична особа яка уклала з Страховиком договір страхування.

ТЗ – наземний транспортний засіб.

Товариство, Страховик – ЗАТ "Страховка".

УБЗ – Управління бухгалтерського обліку та звітності Товариства.

УОО – Управління операційного обліку Товариства

Франшиза – частина збитку, що не підлягає відшкодуванню Страховиком.

Центр врегулювання збитків (ЦВЗ) – спеціалізований структурний підрозділ Товариства, створений для оптимізації процесу врегулювання збитків.

ЦПОК – центр продажів і обслуговування клієнтів.

1.4. Передбачені Інструкцією дії виконують:

а) працівники ЦВЗ;

б) працівники ЦПОК (у межах повноважень з врегулювання збитків);

в) працівники ЄРВЦ;

г) працівники Служби економічного та інформаційного захисту, які виконують, (в межах повноважень з врегулювання збитків) у відповідності до встановленого Товариством порядку, роботу з перевіряння випадків, які мають ознаки страхового злочину й інших недобросовісних дій страхувальників, потерпілих, а також співробітників Страховика;

д) працівники Управління бухгалтерського обліку та звітності (УБЗ)– працівники структурного підрозділу Товариства, які здійснюють виплати страхового відшкодування на підставі акта про страховий випадок і розпорядження на виплату;

Врегулювання збитків у страхуванні ТЗ дозволено тільки штатним працівникам ЄРВЦ ДВЗ, ЦВЗ – спеціалістам (експертам), крім випадків, коли огляд пошкоджених ТЗ доручається менеджерам офісних продажів (МОП) в ЦПОК. Всім іншим категоріям працівників Товариства дозволяється тільки підготовлення первинних документів і, за необхідності, подання запитів до компетентних органів.

1.5. Інструкція регламентує відносини працівників ЦВЗ (спеціалістів і експертів) з працівниками інших структурних підрозділів Товариства відповідно до спеціально прийнятих з цих питань внутрішніх документів Товариства.

1.6. Дія Інструкції розповсюджується тільки на випадки врегулювання збитків за договорами (полісами) добровільного страхування транспортних засобів, укладеними на підставі правил страхування, які діють в Товаристві.

2. Організація роботи з урегулювання збитків за договорами добровільного страхування наземних транспортних засобів

 

2.1. Організація роботи з урегулювання збитків за договорами добровільного страхування транспортних засобів складає комплекс заходів, що здійснюються працівниками Контакт-центру, ЦПОК, ЦВЗ і ЄРВЦ ДВЗ у взаємодії з іншими структурними підрозділами Товариства в такій послідовності:

а) приймання і реєстрація усних повідомлень про страхові події (додаток 3);

б) приймання і реєстрація письмових заяв (повідомлень) про настання страхової події (додаток 1);

в) приймання і перевіряння документів, що засвідчують настання страхової події, авторизація договору(поліса) страхування;

г) огляд пошкоджених ТЗ страхувальників (додаток 14);

д) скерування ТЗ на ремонт (додаток 21);

е) визначення розміру страхового відшкодування і його одержувачів;

є) інформування страхувальників (вигодонабувачів) про хід розгляду виплатних справ (додатки 17–19);

ж) здійснення виплати страхового відшкодування за страховим актом (додаток 10).

2.2. Робота Контакт-центру полягає у реєстрації первинних телефонних повідомлень клієнтів Товариства і наданні первинної інформації про їхні подальші дії з метою врегулювання збитку, а також надання до ЄРВЦ інформації про подію. Робота Контакт-центру регламентується Довідковим посібником для операторів Контакт-центру.

 

3. Приймання і перевіряння документів, що засвідчують настання страхових подій

Приймання документів стосовно події, що має ознаки страхової, виконують МОП ЦПОК і спеціаліст з обслуговування клієнтів ЦВЗ у такому обсязі:

3.1. При викраденні:

а) письмова заява встановленої форми про факт настання події (додаток 2);

б) письмове пояснення страхувальника або його довіреної особи про обставини викрадення, відповідно до переліку питань (додаток 4);

в) оригінал страхового поліса (договору страхування);

г) оригінали документів (квитанції, платіжні доручення, поштові перекази), що підтверджують сплату страхової премії;

д) заява про страхування, додаткові угоди до договору (поліса) страхування[1];

е) посвідчення водія особи, що керувала ТЗ (у випадку викрадення ТЗ шляхом грабежу чи розбою);

є) копія постанови про порушення кримінальної справи;

ж) оригінал свідоцтва про реєстрацію ТЗ;

з) оригінал документа, що засвідчує право власності, користування, розпорядження застрахованим ТЗ (нотаріально завірена довіреність на право власності, користування, розпорядження застрахованим ТЗ; договір оренди, лізингу, застави і т. д.);

и) повні комплекти брелоків, ключів, карток активних і пасивних активаторів всіх електронних і електронно-механічних противикрадних систем, всіх ключів від механічних противикрадних пристроїв, якими обладнаний застрахований ТЗ;

і) копія довідки про присвоєння номера платника податку (для фізичної особи).

3.2. З оригіналів документів, вказаних в пунктах “г„ „е” „ж-з” пункту 3.1 Інструкції, повинні бути зроблені ксерокопії і прикладені до матеріалів справи про виплату страхового відшкодування. Працівник, який приймає документи, на копії робить запис (або ставить штамп) „Копія вірна”, поряд ставить особистий підпис і зазначає своє прізвище та ініціали.

3.3. Документи і предмети, вказані в підпунктах „є”, „з” і „и” пункту 3.1 Інструкції, повинні бути долучені до матеріалів справи про виплату страхового відшкодування. Якщо які-небудь з них були долучені до матеріалів кримінальної справи, порушеної у зв’язку з викраденням ТЗ, або втрачені при викраденні ТЗ шляхом грабежу або розбою, до матеріалів виплатної справи потрібно долучити довідку, видану органом слідства (дізнання), яка підтверджує такий факт.

3.4. Після отримання письмової заяви про виплату страхового відшкодування працівник ЦПОК, або ЦВЗ, зобов’язаний протягом одного робочого дня передати отримані документи (електронною поштою або факсом) до ЄРВЦ ДВЗ. Спеціаліст відділу виплат з автострахування зобов’язаний протягом одного робочого дня підготувати і передати до СЕІЗ службову записку для перевіряння обставин викрадення ТЗ на предмет наявності чи відсутності ознак страхового злочину (додаток 5). Копія службової записки з відповідною позначкою СЕІЗ про ії приймання прикладається до матеріалів ВС.

Відповідь СЕІЗ про перевіряння обставин викрадення ТЗ на предмет наявності ознак страхового злочину належить долучити до матеріалів ВС.

3.5. При відсутності ознак страхового злочину спеціаліст відділу виплат з автострахування зобов’язаний протягом трьох робочих днів після здійснення виплати страхового відшкодування підготувати і передати до Юридичного управління Товариства інформацію для подальшої реалізації прав Страховика як громадянського позивача в кримінальній справі (додаток 6).

3.6. При пошкодженні ТЗ:

а) письмова заява про виплату страхового відшкодування встановленої форми (додаток 2);

б) оригінал страхового поліса (договору страхування) і всі додаткові угоди до нього;

в) оригінали документів (квитанції, платіжні доручення, поштові перекази), що підтверджують сплату страхової премії;

г) посвідчення водія особи, яка керувала ТЗ в момент ДТП;

д) свідоцтво про реєстрацію ТЗ; якщо ТЗ знаходиться на гарантійному обслуговуванні – копію сервісної книжки;

е) заява про страхування[2];

є) довіреність на право керування ТЗ в тому числі, якщо ТЗ керував не власник (шляховий лист, договір оренди тощо);

ж) при пошкодженні (знищенні) ТЗ внаслідок ДТП – первинна (за наявності) і розширена довідка ДАІ;

з) при пошкодженні (знищенні) ТЗ з причин інших, ніж ДТП, або викраденні деталей, що входять до комплектації застрахованого ТЗ і (або) додаткового обладнання (внаслідок ПДТО) – довідка компетентних органів, що засвідчує факт пошкодження (знищення), викрадення;

и) при пошкодженні (знищенні) застрахованого ТЗ в результаті пожежі – довідка про пожежу з відповідного органу МНС;

і) при пошкодженні (знищенні) застрахованого ТЗ в результаті стихійного лиха – довідка з підрозділу Гідрометцентру, що підтверджує факт виникнення небезпечних природних явищ на території, де знаходився застрахований ТЗ в момент настання страхового випадку, а також (за необхідності) довідка з органів внутрішніх справ та (або) МНС за місцем пошкодження ТЗ в результаті впливу стихійного лиха;

й) при проведенні відновлювального ремонту на СТО за вибором страхувальника – оригінал (копію) наряду-замовлення з зазначенням повної номенклатури замінених частин і деталей та вартості робіт, а також оригінали рахунків, якщо Страхувальник самостійно їх оплатив, і документи, що засвідчують факт оплати.

Якщо Страхувальник не оплатив за ремонт ТЗ, то йому належить надати оригінали всіх вищевказаних документів і заяву з проханням виплатити страхове відшкодування шляхом перерахування на розрахунковий рахунок відповідної СТО (додаток 7);

к) оригінали рахунків за послуги спеціалізованих організацій з евакуації ТЗ, якщо така евакуація проводилась за рахунок заявника;

л) копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера платника податку (для фізичних осіб).

3.7. З оригіналів документів, вказаних в пунктах „в-д” та „є” пункту 3.6 Інструкції, повинні бути зроблені ксерокопії і долучені до матеріалів справи про виплату страхового відшкодування. Працівник, який приймає документи, на копії робить запис (або ставить штамп) „Копія вірна”, поряд ставить особистий підпис, дату отримання і зазначає свої прізвище та ініціали. Страхувальник/представник страхувальника ставить свій підпис у передаванні документів в Інформаційному листі (додаток 20) проти назви документу, який був наданий ним страховику.

3.8. З метою виключення можливості одночасного або повторного звернення Страхувальника (його представника) за заявленим збитком в різні підрозділи Страховика, на оригіналі страхового поліса потрібно поставити штамп підрозділу, посаду і прізвище працівника, який прийняв заяву, а також вказати телефон підрозділу, до якого звернувся заявник.

3.9. Усі документи, видані компетентними органами повинні мати вихідний реєстраційний номер, дату видавання, підпис, зазначені прізвище і посаду особи, яка підписала документ, і круглу печатку встановленого у даному підрозділі зразка, крім тих документів, які не вимагають офіційного реєстрування (первинна довідка ДАІ).

3.10. Про чинні вимоги до документів, на підставі яких приймається рішення про здійснення виплати страхового відшкодування, заявника потрібно поінформувати при прийманні заяви про настання випадку, видавши йому інформаційний лист (додаток 20).

3.11. Якщо відсутність яких-небудь документів за конкретним страховим випадком не впливає на визначення розміру страхового відшкодування і факту настання страхового випадку, керівник ЄРВЦ має право прийняти рішення про скорочення переліку документів, вказаних в Інструкції. За рішенням працівників відділу виплат зі страхування наземного транспорту можуть вимагатися від Страхувальника, або компетентних органів додаткові документи, якщо з урахуванням конкретних обставин їх

відсутність унеможливлює встановлення факту настання страхового випадку і (або) визначення розміру виплати.

3.12. Надані документи перевіряють на предмет:

а) дійсності – тобто наявності відповідних підписів, реквізитів, штампів, печаток та інших реквізитів організацій і установ, що їх видали;

б) допустимості, тобто факту видавання їх організаціями, уповноваженими встановлювати факт і причину настання події, що має ознаки страхової;

в) доказовості, тобто можливості наданих документів підтверджувати обставини, з якими пов’язане настання заявленої події.

3.13. Після отримання повідомлення про подію, що має ознаки страхової спеціаліст відділу розрахунків з автострахування ЄРВЦ ДВЗ:

3.13.1. здійснює авторизацію договору страхування. Для цього він відкриває базу даних 1С і робить запит з метою отримати інформацію про наявність оплати за договором. Отриману інформацію про договір страхування, дату його укладення, назву страхувальника та суму страхової премії у вигляді роздрукованої таблиці спеціаліст долучає до виплатної справи. Якщо в БД відсутня інформація про укладений договір страхування, спеціаліст звертається з запитом на авторизацію (додаток 30) в Управління операційного обліку (УОО). Дії УОО по авторизації договору страхування регламентуються внутрішніми процедурами і положеннями про УОО.

3.13.2. формує звіт про заявлені та виплачені збитки за договорами автострахування і направляє їх кожного 10 числа місяця, наступного за завітним в Управління перестрахування.

3.13.3. на протязі одного робочого дня інформує службовою запискою Управління перестрахування Товариства про настання збитку, про який, згідно інформації Управління перестрахування, їм необхідно терміново інформувати перестраховика.

4. Огляд пошкоджених транспортних засобів страхувальників

4.1. Первинний огляд та фотографування пошкодженого ТЗ а також заповнення акту огляду проводиться представниками Страховика:

а) МОП – у випадку пошкодження не більше трьох деталей ТЗ (наприклад, при пошкодженні ЛФП кузова, незначної деформації кузовних елементів, пошкодження освітлювальних приладів і скляних поверхонь кузова, зовнішніх дзеркал, декоративних елементів);

б) спеціалістом з огляду ЦВЗ – у всіх випадках, крім вказаних у пункті „a”.

4.2. Після первинного огляду ТЗ його огляд проводить незалежний експерт у випадках:

а) якщо у договорі страхування ТЗ (полісі) передбачена виплата страхового відшкодування на підставі калькуляції незалежного експерта;

б) передбачуваної повної конструктивної або фактичної загибелі ТЗ. В цьому випадку, одночасно з оглядом ТЗ і розрахунком вартості ремонту, незалежному експертові доручається провести оцінення і встановити вартість залишків ТЗ, придатних до реалізації;

в) наявності регресних вимог Страховика;

г) в інших виключних випадках за вказівкою керівника ЦВЗ або ЄРВЦ ДВЗ;

д) здійснення міроприємств з розслідування (виїзд на місце ДТП, огляд та фотографування місця ДТП, опитування свідків, отримання додаткових пояснень і т. д.) виконується у відповідності до Регламенту з урегулювання простих і складних збитків.

4.3.За наявності регресних вимог Страховика спеціаліст з огляду ЦВЗ повинен виконати наступні дії:

- під час проведення огляду пошкодженого ТЗ Страхувальника за участю винуватця ДТП запропонувати винуватцю підписати з Товариством договір (додаток 28) про намір укласти з Страховиком договір про добровільне відшкодування завданих Товариству збитків після здійснення виплати Страхувальнику страхового відшкодування.

- для цього особі, яка добровільно визнала свою вину в порушенні ПДР, потрібно видати пам’ятку (додаток 26);

- детально записати дані про таку особу (адресу, контактний телефон, П. І.Б., інші необхідні дані);

- прослідкувати, щоб після проведення розмови з винуватцем ДТП був підписаний договір (додаток 28);

- після здійснення виплати страхового відшкодування передати справу у відділ претензійно-позовної роботи для проведення роботи з Страхувальником з метою стягнення регресної суми.

4.4. При особистому спілкування з особою, що визнала свою вину в порушенні ПДР, начальник ЦВЗ може запропонувати їй врегулювати справу шляхом оплати страхувальнику суми, необхідної для здійснення ним відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ без участі страхової компанії. Такий метод врегулювання збитку можна пропонувати тільки у тому випадку, коли цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП не застрахована у страховій компанії.

Після реалізації такої домовленості страхувальник повинен написати страховику заяву про відсутність претензій до страхової компанії щодо виплати страхового відшкодування за фактом заявленого ДТП. Після отримання такої заяви справа отримує статус закритої і передається в архів.

4.5. Додатковий огляд ТЗ проводиться, якщо у процесі ремонту (перевіряння, дефектування) ТЗ на СТО виявлені приховані пошкодження. За результатами такого огляду складається акт додаткового огляду ТЗ. Додатковий огляд проводить спеціаліст з огляду, а у випадках, передбачених пунктом 4.2 Інструкції, – представник організації незалежної експертизи.

4.6. Здійснення огляду транспортного засобу виконується відповідно до Інструкції з огляду пошкоджених транспортних засобів, затвердженої в порядку, встановленому в Товаристві (додаток 9).

4.7. Порядок дій працівників ЦВЗ при зверненні страхувальника якому, за умовами договору страхування, передбачено врегулювання збитку шляхом ремонту пошкодженого застрахованого ТЗ на СТО страхувальника або Страховика:

а) якщо, згідно з умовами договору (поліса) страхування, ТЗ страхувальника підлягає ремонту на СТО, визначеній Страховиком, страхувальникові потрібно надати можливість ознайомитися з переліком таких СТО. Після цього спеціаліст ЦВЗ направляє ТЗ страхувальника на СТО, обрану останнім, для ремонту (додаток 21). За погодженням зі Страховиком, у випадку письмової відмови страхувальника від направлення на СТО Страховика, страхове відшкодування потрібно виплачувати на підставі розрахунку, складеного спеціалістом відділу розрахунків з автострахування ЦВЗ;

б) якщо, згідно з умовами договору (поліса) страхування, ТЗ страхувальника підлягає ремонту на СТО за вибором страхувальника, спеціалістом ЦВЗ, (за відсутності ЦВЗ – спеціалістом відділу розрахунків з автострахування ЄРВЦ ДВЗ), повинна бути погоджена СТО, а попередній кошторис витрат, зазначений у наряді-замовленні - з спеціалістом відділу розрахунків з авто страхування ЄРВЦ ДВЗ;

в) ТЗ, в якого не закінчився гарантійний термін згідно з показниками терміну експлуатації або пробігу, повинен бути направлений тільки на ту СТО, ремонт на якій не суперечить умовам гарантії (як правило, на станцію – офіційного дилера виробника даного ТЗ).

Направлення на таку СТО інших категорій ТЗ можливе тільки у випадку, якщо це прямо передбачено умовами конкретного договору (поліса) страхування чи за письмовою згодою керівника ЦВЗ;

г) підставою для ремонту пошкодженого ТЗ на СТО, що перебуває у договірних відносинах зі Страховиком, є скерування на ремонт (додаток 21) і копія акта огляду (додаток 15), надана клієнтові разом з направленням.

В акті огляду потрібно вказати вилучені зі списку пошкодження, що не відносяться до даного страхового випадку і не підлягають оплаті Страховиком.

Увага! За кожним страховим випадком потрібно виписувати окреме скерування на ремонт. Об’єднувати в одному направленні пошкодження за різними страховими випадками забороняється;

д) при скеруванні на ремонт, у розділах „ремонт” і „пофарбування” акта огляду, проставляються значення нормативів трудомісткості, необхідних для даного ремонту;

е) страхувальник (уповноважена ним особа) розписується в скеруванні за його отримання, після чого спеціаліст ЦВЗ знімає копію з направлення і долучає її до справи про виплату страхового відшкодування;

є) ненадання страхувальником ТЗ на СТО протягом терміну, вказаного в направленні на ремонт не є підставою для відмови у проведенні ремонту. Однак у цьому випадку представник СТО повинен проконтролювати дотримання цього терміну. Спосіб повідомлення, а також підтвердження здійсненого направлення на ремонт повинні визначатися в договорі, укладеному між СТО і Страховиком[3].

5. Визначення розміру матеріального збитку (відновлювального ремонту)

5.1. Спеціаліст Відділу розрахунків зі страхування наземного транспорту ЄРВЦ ДВЗ при визначенні розміру матеріального збитку (відновлювального ремонту) враховує видатки з оплати ремонтних робіт, до яких відносяться видатки на оплату запасних частин, витратних матеріалів, необхідних для виконання ремонтних робіт, і вартість робіт на виконання ремонту. Вартість запасних частин включається в суму страхової виплати без урахування або з урахуванням експлуатаційного зношення залежно від умов договору страхування[4].

Вартість додаткового обладнання включається в суму страхової виплати з урахуванням зношення (якщо інше не передбачено договором страхування).

5.2. Розрахунок вартості відновлювального ремонту визначається виходячи з середніх цін на ремонтні роботи, що склалися в регіоні, в якому відбувається врегулювання збитку.

Оплата рахунків СТО за фактично виконаний ремонт застрахованого ТЗ здійснюється в порядку, передбаченому відповідним договором між Страховиком і СТО. Якщо договором страхування передбачена безумовна франшиза, страхувальник виплачує СТО суму, еквівалентну розміру франшизи, самостійно.

5.3. Спеціаліст відділу розрахунків з автострахування ЄРВЦ ДВЗ при перевірянні звіту організації, що проводила незалежну експертизу, або наряду-замовлення і рахунків СТО, що визначають вартість відновлювального ремонту (збитку) ТЗ, може виявити:

а) невідповідність вартості відновлювального ремонту (збитку) ТЗ на дату настання страхового випадку в місці проведення ремонту ТЗ середнім цінам, що склалися на ринку на запасні частини для ТЗ даної марки, моделі і року випуску та (або)

б) порушення (недотримання) технології ремонту ТЗ, встановленої заводом-виробником (загальноприйнятими методиками), або роботи/пошкодження не відносяться до страхової події.

У цьому випадку спеціаліст проводить розрахунок розміру виплати шляхом вилучення з указаних документів незаконно внесених позицій та (або) необґрунтовано завищеної вартості запасних частин (наприклад, вартості вузлів і агрегатів; нормо-годин робіт; неправильно розрахованого проценту амортизаційного зношення вузлів і агрегатів ТЗ тощо). Такий розрахунок відображається експертом в розрахунку до виплати за збитком (додаток 22).

Одночасно з цим спеціаліст відділу розрахунків з автострахування ЄРВЦ ДВЗ:

а) з’ясовує у представника організації незалежної експертизи причини розходження даних стосовно вартості відновлювального ремонту ТЗ, зазначених у звіті про оцінення і в результатах його перевіряння спеціалістом.

Якщо представник організації незалежної експертизи згоден з позицією Страховика – звіт (висновок) підлягає переоформленню. Якщо ні – спеціаліст складає розрахунок до виплати за збитком (додаток 22), в якому зазначає позиції звіту, що не враховуються при відшкодуванні і обґрунтовує прийняте рішення;

б) направляє акт розбіжностей (додаток 23) на СТО.

Якщо представник СТО згоден з позицією Страховика – наряд-замовлення і рахунок підлягають переоформленню. Якщо ні – спеціаліст складає розрахунок до виплати за збитком (додаток 22), в якому зазначає позиції звіту, що не підлягають врахуванню при відшкодуванні і обґрунтовує прийняте рішення. У цьому випадку здійснюється виплата безспірної суми, розрахованої спеціалістом відділу розрахунків з автомстрахування ЄРВЦ ДВЗ Товариства.

в) мотивовано, з поясненням причин письмово інформує страхувальника про зміну розміру виплати, якщо підставою для розрахунку був наданий страхувальником звіт організації незалежної експертизи про вартість відновлювального ремонту, або рахунки СТО про проведення ремонту ТЗ.

5.4. При отриманні інформації від:

а) страхувальника (якщо ремонт відповідно до варіанту страхування проводиться на СТО за його вибором, або ним за власною ініціативою проводиться повторне (додаткове) оцінення вартості відновлювального ремонту ТЗ) або

б) СТО, на яку страхувальник був направлений Страховиком,

про наявність прихованих пошкоджень (дефектів), спеціаліст з огляду ЦВЗ повинен виїхати на СТО (в організацію незалежної експертизи) для складення додаткового акта огляду ТЗ. За результатами додаткового огляду ТЗ визначаються причини виникнення прихованих пошкоджень і дефектів і їх причинно-наслідковий зв’язок зі страховим випадком. При встановленні спеціалістом з огляду факту, що виявлені пошкодження виникли в результаті настання страхового випадку, спеціаліст Відділу розрахунків з автострахування ЄРВЦ ДВЗ визначає величину матеріального збитку (відновлювального ремонту) на підставі даних про приховані дефекти і пошкодження. Невиконання страхувальником (представниками СТО) зобов’язань, визначених у цьому пункті, дає Страховикові право відмовити страхувальникові (СТО) у здійсненні виплати страхового відшкодування (оплаті виконаного ремонту) у частині збитку (пошкоджень ТЗ), викликаного прихованими дефектами і пошкодженнями.

5.5. При розрахунку страхового відшкодування також не враховується:

а) вартість відсутніх або пошкоджених деталей, агрегатів, вузлів ТЗ, а також вартість їх установлення, ремонту, замінення відсутніх чи пошкоджених вузлів, агрегатів, деталей ТЗ:

– відсутність або пошкодження яких не перебуває в причинно-наслідковому зв’язку з настанням страхового випадку, що розглядається;

– зафіксованих при огляді ТЗ на момент укладення договору страхування, перед пред’явленням страхувальником укомплектованого або відремонтованого ТЗ для повторного огляду Страховикові;

б) не підтверджені довідками компетентних органів або актом огляду Страховика (незалежного експерта) пошкодження вузлів і агрегатів застрахованого ТЗ;

в) вартість технічного обслуговування і гарантійного ремонту ТЗ;

г) вартість робіт, пов’язаних з модернізацією або переобладнанням ТЗ, ремонтом або заміненням його окремих частин, деталей і приналежностей внаслідок їх зношення, технічного браку;

ґ) вартість вузлів і агрегатів при їх заміненні замість ремонту через відсутність в ремонтних організаціях запасних частин і деталей для їх відновлення.

6. Визначення розміру страхового відшкодування

Увага! При визначенні розміру страхового відшкодування необхідно враховувати особливості варіанту страхування в рамках спеціальних програм, згідно з якими укладений договір страхування.

6.1. При визнанні заявленого збитку страховим Страховик відшкодовує страхувальникові (вигодонабувачеві), або його спадкоємцям збитки шляхом здійснення виплати страхового відшкодування.

Розмір страхового відшкодування визначається спеціалістом Відділу виплат з автострахування ЄРВЦ ДВЗ відповідно до умов договору страхування.

Розмір страхового відшкодування не може перевищувати величину страхової суми, вказаної в страховому полісі.

Для зручності визначення відмінностей програм страхування, спеціаліст може використовувати порівняльну таблицю програм страхування (додаток 24).

6.2. Подія не визнається страховою на підставі положень, вказаних в розділі 7 Інструкції.

6.3. При викраденні розмір страхового відшкодування визначається виходячи з страхової суми, вказаної у договорі страхування, з вирахуванням (у вказаній послідовності):

6.3.1. Амортизаційного зношення ТЗ (додаткового обладнання) за період дії договору страхування (поліса) з розрахунку 15 % за рік, якщо інше не передбачено договором страхування. Один рік приймається рівним 365 днів. Відсоток зношення ТЗ за один день визначається шляхом ділення 15% на 365 днів року. Визначений відсоток множится на кількість днів дії договору страхування. Отриманий відсоток зношення ТЗ потрібно вирахувати з страхової суми за договором страхування ;

6.3.2. Безумовної франшизи, встановленої договором страхування (полісом);

6.3.3. Раніше здійснених виплат, якщо страхова сума є агрегатною.

6.4. Виплата страхового відшкодування за викрадений ТЗ здійснюється після укладення додаткового договору між Страховиком і страхувальником про взаємовідносини сторін у випадку віднайдення викраденого ТЗ (додаток 26), таким чином:

– 30 % суми розрахованого страхового відшкодування виплачується протягом 10 (десяти) робочих днів після порушення кримінальної справи за фактом викрадення застрахованого ТЗ і надання Страховикові всіх документів, необхідних для прийняття рішення про здійснення виплати СВ;

– 70 % суми розрахованого страхового відшкодування виплачується протягом 10 (десяти) робочих днів після закінчення терміну досудового розслідування слідчими органами (зупинення чи призупинення слідчих дій стосовно даної справи, винесення обвинувачувального вироку, закриття кримінальної справи), але не пізніше ніж через 6 місяців після порушення кримінальної справи за фактом незаконного заволодіння застрахованим ТЗ.

6.5. У разі повної фактичної або конструктивної загибелі застрахованого ТЗ, коли вартість відновлювального ремонту перевищує 75% дійсної вартості застрахованого ТЗ, вказаної в договорі страхування (полісі)[5], порядок і розмір страхового відшкодування визначається на умовах „повної загибелі”, виходячи з вибраного варіанту врегулювання збитку.

Факт повної фактичної або конструктивної загибелі встановлюється на підставі:

а) звіту організації незалежної експертизи про вартість відновлювального ремонту;

б) звіту організації незалежної експертизи про вартість аварійного ТЗ (придатних залишків ТЗ)[6].

Варіант урегулювання визначається Страховиком виходячи з принципу мінімізації виплати заявленого збитку на підставі одного зі способів:

6.5.1. „За вирахуванням придатних залишків” – Страховик відшкодовує збиток у розмірі страхової суми, вказаної в договорі страхування (полісі), з вирахуванням (у вказаній послідовності):

– зношення застрахованого ТЗ за період дії страхового поліса з розрахунку 15 % на рік (15%/365);

– раніше здійснених виплат, якщо страхова сума є агрегатною;

– безумовної франшизи, встановленої договором страхування (полісом);

– вартості придатних залишків ТЗ.

Придатні залишки ТЗ залишаються в розпорядженні страхувальника.

Якщо договір страхування укладений на неповну вартість ТЗ, вартість придатних залишків ТЗ, що вираховується з страхової суми, визначається пропорційно відношенню страхової суми до дійсної вартості ТЗ на дату укладення договору страхування, якщо інше не передбачено договором страхування.

6.5.2. „З передаванням залишків”[7] – після передавання страхувальником придатних залишків ТЗ Страховикові останній відшкодовує збиток в розмірі страхової суми, вказаної в договорі страхування (полісі), за вирахуванням (у вказаній послідовності):

– зношення застрахованого ТЗ за період дії страхового поліса з розрахунку 15 % на рік (15%/365);

– раніше здійснених виплат, якщо страхова сума за ризиком „Пошкодження” є агрегатною;

– безумовної франшизи, встановленої у договорі страхування (полісі).

При передаванні залишків ТЗ Страховикові вони повинні бути зняті страхувальником з обліку в органах ДАІ і пройти належне митне оформлення. За погодженням сторін придатні залишки ТЗ передаються уповноваженій Страховиком особі на реалізацію. Витрати страхувальника на митне оформлення і зняття ТЗ з обліку не відшкодовуються.

6.7. Розмір страхової виплати при пошкодженні ТЗ визначається виходячи з страхової суми, вказаної в страховому полісі. Однак, якщо раніше здійснювались виплати, а страхова сума є агрегатною, то ліміт відповідальності Страховика при черговій виплаті страхового відшкодування зменшується на суму раніше здійснених виплат.

6.8. Розмір страхової виплати при пошкодженні ТЗ при його страхуванні на неповну суму (тобто меншу, ніж дійсна вартість ТЗ) зменшується на коефіцієнт пропорційності, вказаний у договорі страхування (страховому полісі), якщо інше не передбачено договором страхування, крім страхування ТЗ за стандартними програмами, за якими страхування на неповну страхову суму не допускається.

Якщо страхова сума, встановлена договором страхування для застрахованого транспортного засобу, перевищує дійсну вартість цього ТЗ на момент укладання договору страхування, то такий договір страхування є недійсним в частині, що перевищує дійсну вартість застрахованого ТЗ на момент укладання договору страхування

При розрахунку суми страхового відшкодування спеціалістом Відділу виплат з автострахування ЄРВЦ ДВЗ в суму виплати включаються такі видатки:

а) вартість необхідних та доцільно понесених витрат з рятування застрахованого транспортного засобу, запобігання та/або зменшення збитку, якщо це передбачено умовами договору страхування;

б) вартість витрат на евакуацію (транспортування) застрахованого пошкодженого ТЗ, за умови неможливості пересування застрахованого ТЗ дорогами загального користування власним ходом, після настання страхового випадку, у розмірі, зазначеному у договорі страхування;

в) пряма шкода, заподіяна Страхувальнику у зв’язку з пошкодженням або втратою застрахованого транспортного засобу внаслідок настання одного або декількох ризиків, зазначених у договорі страхування, у тому числі:

- вартість витрат на відновлювальний ремонт пошкодженого внаслідок страхового випадку ТЗ, згідно з умовами визначеними договором страхування;

- вартість придбання та доставлення запасних частин та матеріалів, що є необхідними для проведення ремонту пошкодженого застрахованого ТЗ та ДО, з врахуванням видатків на пакування, митні збори та податки. Видатки на пакування, митні збори та податки відшкодовуються за документальним їх підтвердженням Страхувальником. Витрати на прискорену доставку (експрес доставку) Страховиком не відшкодовуються, якщо інше не передбачено договором страхування;

- вартість витрат щодо усунення документально підтверджених пошкоджень та дефектів, які були виявлені в процесі ремонту та визнані наслідками страхового випадку відповідно до висновку спеціалізованої ремонтної станції;

- вартість ремонту застрахованого ТЗ на місці настання страхового випадку, за умови, що такий ремонт (надана технічна допомога) зробить транспортний засіб придатним до експлуатації.

6.9. Після прийняття рішення про здійснення виплати СВ Страховик може здійснити, за заявою страхувальника (додаток 7), авансову виплату на рахунок ремонтного підприємства в розмірі вартості запасних частин за вирахуванням франшизи з метою надання можливості придбання запасних частин і початку проведення відновлювального ремонту. Після надання страхувальником рахунку та акту виконаних робіт СТО відносно виконаних робіт з відновлення пошкодженого застрахованого ТЗ, Страховик, протягом 15 робочих днів після оформлення страхового акта, доплачує на СТО різницю між фактичною і авансовою сумою СВ, відповідно до умов договору страхування. Суму франшизи страхувальник сплачує самостійно на рахунок СТО, або вносить готівкою в касу СТО.

6.10. Подія визнається страховою і здійснюється виплата страхового відшкодування (без надання довідки ДАІ) при дотриманні таких умов:

а) при пошкодженні ЛФП не більше ніж за двома суміжними кузовними деталями (крім пошкодження металу), або при пошкодженні дзеркал або декоративних елементів кузова ТЗ – один раз протягом дії договору страхування;

б) при пошкодженні скляних поверхонь ТЗ – без обмеження протягом дії договору страхування.

6.11. В окремих випадках, за домовленістю між Страхувальником та Товариством, виплата страхового відшкодування може здійснюватися згідно розрахунку розміру збитку за системою AUDATEX, виконаного спеціалістом ЦВЗ. У цьому випадку Страхувальнику потрібно детально пояснити процедуру виплати і надати форму заяви ( додаток 27). Після отримання згоди на виплату згідно з розрахунокм спеціаліста ЦВЗ, документи передаються в ЄРВЦ Товариства для здійснення виплати СВ.

 

7. Відмова у здійсненні виплати страхового відшкодування

7.1. Страховик має право відмовити у здійсненні виплати страхового відшкодування у випадках, передбачених статтею 26 Закону України „Про страхування”, договором страхування, зокрема у випадках:

7.1.1. Якщо об’єм і характер пошкоджень застрахованого ТЗ не відповідає причинам і обставинам заявленої події відповідно до результатів спеціалізованого експертного обстеження;

7.1.2. Порушення або несвоєчасного виконання зобов’язань страхувальника при настанні страхового випадку (вказаних у договорі страхування), в т. ч. несвоєчасне повідомлення страхувальником правоохоронних органів про настання події, що має ознаки страхової. При виявленні фактів порушень умов страхування або фактів порушення законодавства при укладенні договору страхування спеціаліст ЦВЗ направляє керівнику ЄРВЦ службову записку (додаток 13) з зазначенням факту порушення і свої рекомендації щодо усунення таких фактів.

7.2. Страховик має право зменшити розмір страхового відшкодування на 50 %, якщо інше не передбачено договором страхування, у випадку проведення страхувальником без письмової згоди Страховика ремонту пошкодженого застрахованого ТЗ перед його оглядом експертом (представником) Страховика;

7.3. Загальні виключення, обмеження, встановлені договором страхування

Страховик не відшкодовує:

7.3.1. Моральний збиток, втрачену вигоду, простій, втрату прибутку і інші непрямі і комерційні втрати, збитки і затрати як Страхувальника, так і третіх осіб, таких як: штрафи, проживання в готелі під час проведення післяаварійного ремонту застрахованого ТЗ, затрати на відрядження, втрати, пов’язані з термінами поставлення товарів і надання послуг тощо;

7.3.2. Збитки, пов’язані з пошкодженням майна, що знаходилося у застрахованому ТЗ на момент настання страхового випадку;

7.3.3. Збиток, пов’язаний з втратою товарної вартості застрахованого ТЗ, природнім зношенням ТЗ і ДО внаслідок його експлуатації;

7.3.4. Збиток, пов’язаний з розкраданням, пошкодженням, знищенням комплекту інструментів, аптечки, вогнегасника, знаку аварійної стоянки, стаціонарних противикрадних засобів, якщо останні не були встановлені заводом-виробником, чи не були застраховані як ДО;

7.3.5. Збиток, пов’язаний з пошкодженням, знищенням, розкраданням застрахованої акустичної і відеосистеми зі зйомною передньою панеллю або передньої панелі, якщо передня панель була залишена в застрахованому ТЗ;

7.3.6. Збиток внаслідок крадіжки реєстраційних знаків ТЗ;

7.3.7. Збиток внаслідок поломки, відмови, виходу з ладу деталей, вузлів і агрегатів ТЗ під час його експлуатації; збиток внаслідок пошкодження двигуна застрахованого ТЗ внаслідок гідравлічного удару, якщо таке пошкодження не було прямим наслідком обставин непереборної сили, яким водій застрахованого ТЗ не мав можливості ні протидіяти, ні попередити їх; за умови, що водій застрахованого ТЗ виконав всі дії для недопущення і зменшення пошкоджень застрахованого ТЗ і рятування людей;

7.3.8. Збиток, пов’язаний з крадіжкою застрахованого ТЗ разом з ключами і документами на ТЗ (свідоцтво про реєстрацію, технічний паспорт, довіреність тощо), залишеними в ТЗ, крім випадків незаконного заволодіння застрахованим ТЗ шляхом розбою чи грабежу.

7.4. Страховик не відшкодовує збиток, завданий застрахованому ТЗ, якщо:

7.4.1. ТЗ був нелегально ввезений на митну територію України, або знаходиться в розшуку Інтерполу;

7.4.2. Номер кузова (рами) застрахованого ТЗ не відповідає запису в реєстраційних документах;

7.4.3. ТЗ на момент укладення договору був в аварійному стані та (або) технічно несправному стані;

7.4.4. Транспортний засіб підлягає конфіскації.

7.5. Страховим випадком не є подія, внаслідок якої застрахованому ТЗ нанесений збиток внаслідок:

7.5.1. Навмисних дій страхувальника, водія страхувальника. Ця норма не розповсюджується на дії, пов’язані з виконанням ними громадянського чи службового обов’язку в стані необхідної самооборони (без перевищення її меж), або захисту майна, життя, здоров’я, честі, гідності і ділової репутації;

7.5.2. Самогубства водія страхувальника;

7.5.3. Керування застрахованим ТЗ особою, яка не має посвідчення водія на право керувати ТЗ відповідної категорії; яка не має законних підстав керувати застрахованим ТЗ, тобто була відсутня довіреність, шляховий лист; керування ТЗ особою, не вказаною у договорі страхування;

7.5.4. Перебування водія в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння, або під дією медикаментозних препаратів, вживання яких заборонено при керуванні ТЗ;

7.5.5. Порушення умов і правил навчальної їзди;

7.5.6. Використання застрахованого ТЗ страхувальником чи водієм страхувальника з протиправною метою;

7.5.7. Використання застрахованого ТЗ водієм страхувальника не при виконанні службових обов’язків (якщо інше не передбачено договорм страхування);

7.5.8. Надання застрахованого ТЗ працівникам міліції або охорони здоров’я для використання при виконанні ними невідкладних службових обов’язків;

7.5.9. Участі в спортивних змаганнях, конкурсах, змаганнях на швидкість і підготовленні до них;

7.5.10. Військових дій і військових заходів, переворотів, бунтів, актів терору, громадянських заворушень, конфіскації, арешту, знищення або пошкодження застрахованого ТЗ внаслідок розпоряджень уповноважених органів влади;

7.5.11. Технічного браку деталей або проведення ремонтних робіт, матеріальні збитки від яких повинні відшкодовуватися за гарантійними зобов’язаннями підприємства-виробника, торгової або ремонтної організації;

7.5.12. Буксирування застрахованого ТЗ з порушенням правил ПДР країни, по території якої проводилось буксирування;

7.5.13. Завантаження та розвантаження застрахованого ТЗ;

7.5.14. При завантаженні, розвантаженні, транспортуванні застрахованого ТЗ будь-яким видом транспорту (крім буксирування застрахованого ТЗ з дотриманням всіх вимог ПДР);

7.5.15. Перевезення, зберігання використання вибухових пристроїв, вогнепальної зброї;

7.5.16. Впливу іонізувального випромінювання;

7.5.17. Пошкодження, крадіжки, знищення автопокришок, дисків, ковпаків коліс, якщо при цьому не було інших пошкоджень;

7.5.18. Порушення Страхувальником, або довіреною особою правил експлуатації та (або) ремонту ТЗ в т. ч. використання технічно несправного ТЗ, що не пройшов технічного огляду у встановленому порядку, а також в результаті порушення правил протипожежної безпеки, правил перевезення, зберігання вогненебезпечних, вибухонебезпечних речовин, вимог безпеки при перевезенні вантажів;

7.5.19. Природного зношення застрахованого ТЗ, а також окремих його частин, вузлів і деталей, заводського браку, допущеного під час проведення ремонту;

7.5.20. Втрати застрахованого ТЗ внаслідок незаконного заволодіння шляхом обману, або зловживання довірою, шляхом вимагання;

7.5.21. Арешту застрахованого ТЗ правоохоронними, митними органами, або податковими органами, чи його конфіскації.

7.6. Виплата страхового відшкодування не здійснюється у випадку:

7.6.1. Якщо страхувальник (його водій) зник з місця ДТП або відмовився в установленому порядку пройти медичний огляд для визначення стану алкогольного сп’яніння, впливу наркотичних або токсичних речовин, а також, якщо застрахований ТЗ зник з місця ДТП, а пізніше був встановлений;

7.6.2. Несвоєчасного повідомлення Страховика про настання страхового випадку без поважних причин, або створення страхувальником, чи його довіреною особою перешкод у визначенні обставин і причин настання страхового випадку та (або) розміру завданого збитку;

7.6.3. Створення страхувальником перешкод у визначенні Страховиком осіб, винних у настанні ДТП, і можливості пред’явити регресний позов, або у випадку відмови страхувальника від свого права вимоги відшкодувати збитки до винної особи.

7.7. Про наявність обставин, зазначених у розділі 7 Інструкції спеціаліст ЄРВЦ зобов’язаний повідомити керівника ЄРВЦ у письмовій формі (додаток 13).

7.8. У випадку відмови у здійсненні виплати страхового відшкодування спеціаліст ЄРВЦ направляє страхувальникові письмове повідомлення з зазначенням причин такої відмови (додаток 11). За необхідності збільшити термін здійснення виплати (наприклад, для додаткового розслідування обставин настання страхового випадку або для отримання офіційних відповідей правоохоронних чи інших органів) спеціаліст направляє страхувальникові письмове повідомлення, у якому пояснює причини затримки (додаток 17, 18, 19). Всі листи до страхувальника (його представників) виконуються на формах і бланках, прийнятих та затверджених в Товаристві, з долученням копій документів до матеріалів справи.

8. Здійснення виплати страхового відшкодування

8.1. Виплата страхового відшкодування здійснюється Страховиком на підставі страхового акта протягом 15 (п’ятнадцяти) робочих днів після його складення.

8.2. Страховий акт (додаток 10) складає і підписує спеціаліст відділу виплат ЄРВЦ ДВЗ.

8.3. Спеціаліст відділу розрахунків ЄРВЦ ДВЗ здійснює розрахунок збитку, який є додатком до страхового акту, на підставі наявних у виплатній справі документів (висновків, калькуляцій, рахунків тощо) визначає розмір страхового відшкодування.

8.4. Підставою для здійснення виплати є затверджений уповноваженою особою страховий акт (додаток 10) і розпорядження на виплату в УБЗ Товариства.

8.5. Якщо, на підставі наявних документів, неможливо прийняти рішення про виплату страхового відшкодування і затвердити страховий акт, виплатна справа повинна бути повернена спеціалістові Відділу виплат з автострахування ЄРВЦ ДВЗ для виконання необхідних дій:

– письмово повідомити страхувальника про продовження терміну розгляду справи (додатки 17,19) з зазначенням причин і дій, що належать до виконання страхувальником, або надати додаткові документи (додаток 18) для прийняття рішення Страховиком про виплату страхового відшкодування;

– зробити письмові запити у відповідні служби з вимогою надати інформацію або необхідний документ;

– передати справу у Відділ розслідування складних страхових випадків ЄРВЦ, або СЕІЗ Товариства для проведення розслідування.

8.6. Розмір збитку повинен бути визначений і затверджений страховим актом протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання всіх документів, необхідних для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.

8.7. Вказаний у пункті 8.6 Інструкції термін підлягає продовженню, якщо:

8.7.1. Не повністю вивчені обставини події і розмір збитку – до з’ясування таких обставин, але не довше шести місяців з дня написання страхувальником заяви про подію, що має ознаки страхової;

8.7.2. Обставини випадку знаходяться на розгляді суду - до отримання Страховиком рішення суду або постанови про призупинення (припинення) судової справи;

8.7.3. За фактом ДТП або викрадення проводиться розслідування або порушена кримінальна справа – до закінчення (припинення) розслідування або винесення судового рішення у кримінальній справі і надання Страховикові відповідних документів;

8.7.4. За ініціативою страхувальника або Страховика призначена додаткова експертиза з метою визначення розміру збитку, викликаного настанням страхового випадку – термін розраховується, починаючи з дати отримання Страховиком висновка (акта) додаткової експертизи;

8.7.5. Виникла необхідність перевірити надані документи – термін відраховується від дати отримання звітів або підтверджувальних відомостей з компетентних органів;

8.7.6. Виникла необхідність перевірити належне митне оформлення ТЗ – термін відраховується, починаючи від дати отримання відповідей або підтверджувальних відомостей з компетентних органів, але не раніше дати отримання відповідей або підтверджувальних відомостей з митних органів України.

8.8. У випадках, передбачених пунктами 8.7.2 і 8.7.3, якщо спеціаліст відділу розрахунків з автострахування ЄРВЦ ДВЗ, за погодженням з уповноваженою особою ДВЗ, прийде до висновку, що страхувальник не порушив умов договору страхування, які передбачають відмову у здійсненні виплати, то страхове відшкодування виплачується відповідно до пункту 8.6 Інструкції.

8.9. Згідно з договором страхування, за домовленістю між сторонами, виплата страхового відшкодування може бути здійснена відповідно за заявою страхувальника (вигодонабувача):

а) шляхом його перерахування на поточний рахунок страхувальника (вигодонабувача) у вказаному ним банку;

б) шляхом перерахування на поточний рахунок СТО, при цьому датою здійснення виплати страхового відшкодування вважається дата списання коштів з розрахункового рахунку Страховика (дата платіжного доручення).

8.10. На письмову вимогу Страховика, відповідно до вимог, встановлених чинним законодавством України (Закон України „Про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих незаконним шляхом” від 21 листопада 2002 р. № 249-IV), зокрема, якщо сума страхового відшкодування перевищує 80 000,00 грн, або іншу суму відповідно до чинного законодавства України для отримання страхового відшкодування, потерпілий або інша особа, яка є одержувачем страхового відшкодування, зобов’язані надати Страховикові такі документи:

8.10.1. Якщо одержувачем страхового відшкодування є юридична особа – резидент України:

– нотаріально завірену копію свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності;

– копію свідоцтва про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;

– нотаріально завірену копію статуту (з усіма змінами і доповненнями до нього) або його останню редакцію;

– копію наказів про призначення керівника і головного бухгалтера;

– довідка банку, в якому відкритий рахунок, на який буде перерахована сума страхового відшкодування з повним зазначенням реквізитів: повна назва банку, місцезнаходження, МФО, № рахунку. Можливе надання довідки за підписом головного бухгалтера з оригінальною печаткою організації, у якій є всі необхідні реквізити вищезазначеного рахунку;

– офіційний лист одержувача страхового відшкодування, в якому вказана інформація про його фактичне місцезнаходження – фактична адреса;

8.10.2. Якщо одержувачем страхового відшкодування є юридична особа – нерезидент:

– нотаріально завірену копію свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності (реєстраційне свідоцтво уповноваженого органу іноземної держави про реєстрацію відповідної юридичної особи) або копія легалізованої виписки з торгового, банківського або судового реєстру;

– довідка банку, в якому відкритий рахунок, на який перераховується страхове відшкодування за договором страхування, у якій зазначені повні реквізити банку, його місцезнаходження, № рахунку;

– офіційний лист одержувача страхового відшкодування, у якому вказана інформація про його фактичне місцезнаходження – фактична адреса;

8.10.3. Якщо одержувачем страхового відшкодування є фізична особа – резидент:

– копію паспорта одержувача страхового відшкодування (всі сторінки);

– копію довідки з ідентифікаційним номером відповідно до державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів;

– лист, в якому одержувач страхового відшкодування вказує своє фактичне місце проживання;

– довідку банку, у якому відкритий рахунок одержувача страхового відшкодування із зазначенням повних реквізитів банку і його рахунку;

8.10.4. Якщо одержувачем страхового відшкодування є фізична особа – нерезидент:

– копію паспорта одержувача страхового відшкодування (всі сторінки);

– дані про місце проживання або місце тимчасового перебування;

– лист, в якому одержувач страхового відшкодування вказує своє фактичне місцепроживання;

– довідку банку, в якому відкритий рахунок одержувача страхового відшкодування із зазначенням повних реквізитів банку і його рахунку.

8.11. Документи, необхідні для здійснення виплати страхового відшкодування, надаються Страховикові у формі оригіналів; нотаріально завірених копій; простих копій – за умові надання Страховикові можливості порівняти копію з оригіналом документа.

8.12. Якщо документи, необхідні для здійснення виплати страхового відшкодування надані в неповному обсязі, і (або) в неналежному вигляді (відсутній вихідний номер, дата, штамп, підпис, є виправлення тексту тощо) виплата страхового відшкодування не здійснюється до виправлення страхувальником або його уповноваженими представниками таких недоліків. Про наявність таких недоліків і претензій до документів спеціаліст ЄРВЦ (ЦВЗ) повідомляє заявника в письмовому вигляді.

8.13. Після затвердження страхового акту спеціаліст ЄРВЦ передає його в УБЗ Товариства для здійснення виплати страхового відшкодування.

8.14. Якщо, після здійснення виплати страхового відшкодування, відділом претензійно-позовної роботи Юридичного управлінням Товариства буде вестися справа про відшкодування збитку особою, винною в настанні ДТП, на розпорядженні до УБЗ Товариства спеціаліст ЄРВЦ повинен поставити позначку про наявність регресних вимог (позначка робиться маркером у формі великої букви Р, або іншим способом, з метою можливості подальшого візуального виділення регресної справи із загального обсягу справ).

8.15. Після здійснення виплати, протягом одного робочого дня, УБЗ передає спеціалістові Відділу виплат з автострахування ЄРВЦ ДВЗ, який відповідає за документообіг, частину розпорядження на виплату, у якій зазначено номер платіжного документу, дату і суму виплати. Якщо в розпорядженні спеціалістом відділу виплат ЄРВЦ ДВЗ було зроблено запис про наявність регресних вимог, УБЗ Товариства повинно передати в ЄРВЦ Товариства, разом з інформацією про здійснення виплати, завірену банком копію платіжного документа, що підтверджує здійснення виплати страхового відшкодування.

8.16. Одержувачами страхового відшкодування можуть виступати:

– страхувальник (вигодонабувач), – на підставі відомостей, вказаних у договорі страхування і в письмовій заяві;

– спадкоємці – на підставі оригіналу нотаріального свідоцтва про право на спадщину;

– представники страхувальника (вигодонабувача), і спадкоємців – на підставі нотаріально завіреної довіреності, або іншого документу, виданого з дотриманням вимог чинного законодавства України, виданих вигодонабувачем. Така довіреність обов’язково повинна містити відомості про право представника на отримання страхового відшкодування від Товариства. Відсутність у довіреності інформації про право особи на отримання страхового відшкодування є підставою для відмови виплатити (перерахувати) страхове відшкодування представнику страхувальника.

8.17. За наявності підстав для відмови виплатити страхове відшкодування спеціаліст Відділу виплат ЄРВЦ ДВЗ готує таку відмову, погодивши її з Юридичним управлінням і підписавши в уповноваженої особи.

8.18. Відмова у здійсненні виплати страхового відшкодування (додаток 11) направляється рекомендованим листом або вручається під розписку страхувальникові (вигодонабувачеві, застрахованій особі) протягом 3-х (трьох) робочих днів з моменту прийняття рішення про відмову здійснення виплати. Рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування приймає директор департаменту врегулювання збитків за погодженням з начальником Юридичного управління.

8.19. Листом встановленої форми (додаток 16) спеціаліст ЄРВЦ повідомляє страхувальникові про здійснення виплати страхового відшкодування. Допускається повідомлення страхувальникові про здійснення виплати страхового відшкодування працівником ЄРВЦ по телефону, по e-mail, або іншим доступним шляхом.

 

9. Реалізація регресних вимог Страховика

9.1. Після здійснення виплати страхового відшкодування до Страховика переходить право вимоги (регресу), яке мав страхувальник до особи, винної в заподіянні шкоди.

9.2. На етапі врегулювання збитку, перед здійсненням виплати страхового відшкодування, страхувальник зобов’язаний передати страховикові всі документи і докази, необхідні для здійснення останнім права вимоги до особи, винної в заподіянні шкоди.

9.3. Якщо Страхувальник або Вигодонабувач відмовились від свого права вимоги до особи, винної у заподіянні шкоди, яка відшкодована Страховиком або здійснення права вимоги стало неможливим з вини Страхувальника чи Вигодонабувача, то Страховик звільняється від сплати страхового відшкодування повністю або у відповідній частині та вправі вимагати повернення сплаченого страхового відшкодування повністю або у відповідній частині.

Якщо страхувальник (вигодонабувач) відмовився від свого права вимоги до особи, відповідальної за збитки, відшкодовані Страховиком, або здійснення цього права стало неможливим з вини страхувальника (вигодонабувача), страховик має право не виплачувати страхове відшкодування повністю або вправі вимагати повернення надлишково виплаченого страхового відшкодування.

9.4. Позов в порядку регресу пред’являється до особи (фізичної чи юридичної) у випадку невизнання нею заявленої в досудовому порядку вимоги про оплату в розмірі здійсненої Страховиком виплати страхового відшкодування. Якщо особа, винна в заподіянні шкоди готова внести потрібну суму добровільно, з нею Відділом претензійно-позовоної роботи Юридичного управління укладається угода про термін і порядок оплати визначеної договором суми.

9.5. При особистому відвідуванні особою, винною в ДТП офісу Товариства, або при її участі в проведенні огляду пошкодженого ТЗ страхувальника, спеціаліст ЦВЗ зобов’язаний надати їй інформацію (додаток 26) про процедуру врегулювання збитку і право Страховика, що виникає після виплати страхового відшкодування пред’являти позов на відшкодування своїх витрат до винуватця ДТП.

9.6. Процедура добровільного погашення винуватцем витрат на ремонт:

9.6.1. Якщо другий учасник ДТП добровільно визнає, що він є винуватцем, спеціаліст ЦВЗ може запропонувати йому процедуру добровільного врегулювання збитку шляхом виплати страхувальникові суми, необхідної для виконання ремонту пошкодженого ТЗ. За згодою на таку процедуру страхувальник, після отримання суми, необхідної для здійснення ремонту, зобов’язаний написати на ім’я керівника ЦВЗ Товариства заяву про те, що він не має претензій до Товариства і до винуватця ДТП. Заява пишеться у довільній формі і надається керівнику ЦВЗ для залучення до справи, якщо така була зареєстрована у Товаристві. Якщо справа не була зареєстрована, страхувальник надає винуватцю розписку у тому, що його задовольняє отримана сума і у нього немає претензій до винуватця.

9.6.2. Роз’яснення процедури добровільного врегулювання збитку здійснюється керівником ЦВЗ. За необхідності, до процесу врегулювання можуть залучатися працівники Юридичного управління Товариства.

9.7. Після здійснення виплати страхового відшкодування страхова справа передається спеціалістом ЄРВЦ до Відділу претензійно-позовної роботи Юридичного управління Товариства.

9.8. Передавання таких справ здійснюється за актом передавання (додаток 29). Акт передавання справи оформляється у двох примірниках, один з яких передається в Юридичне управління, а другий зберігається в ЄРВЦ ДВЗ.

9.9. Претензійно-позовна робота здійснюється працівниками відділу претензійно-позовної роботи відповідно до Інструкції з ведення претензійно-позовної роботи.

9.10. Після виконання всіх процедур справа повинна бути передана в УБЗ Товариства для контролю отримання суми і передавання до архіву.

 

10. Прикінцеві положення

10.1. Всі спірні питання, що виникають в процесі врегулювання збитку, вирішуються шляхом переговорів працівників ЦВЗ і ЄРВЦ зі страхувальником.

10.2. В необхідних випадках, у встановленому порядку до переговорів можуть залучатися спеціалісти Юридичного управління, СЕІЗ, УБЗ, працівники ЦПОК та інших структурних підрозділів Товариства.

10.3. Роз’яснення окремих положень Правил страхування, варіантів договорів страхування, пов’язаних з врегулювання збитків, а також тлумачення Інструкції здійснюється Управлінням врегулювання збитків Товариства і такі тлумачення (роз’яснення) є обов’язковими для виконання всіма структурними та відокремленими підрозділами Товариства.

[1] У разі відсутності у Страхувальника таких документів їхні копії потрібно отримати у відповідному структурному підрозділі Товариства, який відповідає за збереження документів щодо договорів страхування (супроводження договорів страхування).

[2] У разі відсутності у страхувальника такого документа його копію належить отримати у відповідному структурному підрозділі Страховика, який відповідає за збереження документів щодо договорів страхування (супроводження договорів страхування).

[3] Виконання даної умови дозволяє повністю виключити отримання недобросовісним страхувальником подвійного страхового відшкодування – готівкою і в натуральній формі (ремонт).

[4] Розмір (процент) зношення на замінні запасні частини розраховується на день пошкодження ТЗ на підставі загальноприйнятих експертних методик.

[5] Якщо договір страхування укладений на неповну суму вартості ТЗ, вартість придатних залишків ТЗ, що віднімається від страхової суми, визначається пропорційно відношенню страхової суми до дійсної вартості ТЗ на дату укладення договору страхування.

[6] Завдання на розрахунок вартості придатних залишків ТЗ повинно даватися головним спеціалістом.

[7] Реалізація даного варіанту врегулювання збитку встановлюється з моменту вступу в силу Регламенту обліку і реалізації ЦВ ТЗ при врегулюванні збитків пов’язаних з конструктивною загибеллю ТЗ.


Інструкція про порядок врегулювання збитків за договорами добровільного страхування наземних транспортних засобів - 4.5 out of 5 based on 2 votes